Стан і структура ялицевих лісів Покутських Карпат

Abstract

Хвойні ліси Покутських Карпат на висоті нижче 900 м н.р.м. займають площу близько 10 тис. га. Для встановлення площі використано новітні GIS-методи дослідження, багатоканальні супутникові знімки Landsat та сучасні межі Покутських Карпат. Відповідно з таксаційними матеріалами об’єктів господарювання, ялицеві ліси Покутських Карпат займають площу близько 3 тис. га, з яких корінні лісостани з перевагою ялиці становлять близько 2,5 тис. га, а ліси за її участю трапляються на площі близько 6 тис. га. Ялицеві ліси приурочені до шести ялицевих, дев’яти букових та шести смерекових типів лісу. За походженням переважають природні ялицеві лісостани (близько 75%), а решту площі займають лісові культури та напівприродні ліси ялиці білої. Розподіл ялицевих лісів за віковою структурою свідчить про перевагу пристиглих, стиглих і перестійних деревостанів (48%); тоді як молодняки займають 28, а середньовікові – 24%. Ялицеві ліси Покутських Карпат представлені 17 типами лісу. Основні таксаційні характеристики та зміни у породному складі ялицевих природних лісів і природних лісів за участю Abies alba Mill. проаналізовано на прикладі постійних пробних площ (ППП №4) та (ППП №9), закладених на території лісового фонду НПП «Гуцульщина». Польові дослідження здійснювали з п’ятирічним інтервалом відповідно до методики екологічного моніторингу ІІ рівня за програмою «ІСР-Forest» із частковими доповненнями загальноприйнятих лісівничо-таксаційних методик. За результатами досліджень можна стверджувати, що зміни у породному складі ялицевих лісів та лісах за участю ялиці білої сприяють формуванню складних і стійких деревостанів, які виконують важливі середовищно-захисні функції.

Keywords

• лісовий фонд; ялицеві ліси; ліси за участю ялиці; деревостан; мертва лежача деревина; природне поновлення; трав’яне вкриття.