Аналітично-порівняльне правознавство (Jul 2025)
Міжнародно-правова регламентація права на достатній одяг
Abstract
Стаття присвячена праву на одяг як складовій права на достатній життєвий рівень. У статті проаналізовано положення міжнародно-правових актів щодо закріплення означеного права (Загальна декларація прав людини 1948 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р., Конвенція про права дитини 1989 р., Конвенція про права осіб з інвалідністю 2006 р. тощо). Вказано, що розміщення одягу нарівні з їжею, житлом та медичним доглядом у статті 25 Загальної декларації прав людини 1948 р. підкреслює його визнання як однаково фундаментальної складової достатнього життєвого рівня. Зазначено, що Комітет ООН з економічних, соціальних і культурних прав згадував право на одяг у своїх загальних коментарях, що стосуються тлумачення нормативного змісту окремих прав, гарантованих МПЕСК 1966 р. та забезпечення прав уразливих категорій осіб, однак на відміну від таких складових права на достатній життєвий рівень як житло і харчування, означене право не було предметом самостійного тлумачення. Підкреслено, що аналіз положень міжнародних актів, коментарів комітетів ООН свідчить про те, що право на одяг включає в себе не лише можливість доступу до одягу, але й включає елементи повʼязані із забезпеченням здоровʼя, культурних потреб, попередження дискримінації тощо. Окрему увагу приділено питанню щодо закріплення права на одяг у Женевських конвенціях (Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни 1949 р. (IV Женевська конвенція) та Женевська конвенції про поводження з військовополоненими 1949 р. (ІІІ Женевська конвенція). Зазначено, стаття 27 ІІІ Женевської конвенції передбачає, що одяг, білизна і взуття видаються військовополоненим у достатній кількості державою, що тримає в полоні, з урахуванням кліматичних умов місцевості, де вони перебувають. Термін «одяг» включає верхній одяг і є достатньо широким, щоб охоплювати інші предмети, такі як головні убори і рукавички, якщо це необхідно. Статтею 90 IV Женевської конвенції передбачено, на відміну від військовополонених, які повинні бути забезпечені одягом, білизною і взуттям державою, що тримає під вартою, цивільні інтерновані повинні забезпечувати себе власним одягом.
Keywords
