Аналітично-порівняльне правознавство (Jul 2024)
Члени сім’ї військовослужбовця як суб’єкт права на соціальний захист: деякі практичні проблеми законодавчого регулювання
Abstract
У статті з’ясовано деякі недоліки законодавчого визначення поняття «члени сім’ї» військовослужбовців або прирівняних до них осіб як суб’єктів права на соціальний захист. Критично проаналізовано норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з цих питань. На підставі вивчення судової практики з питань позбавлення або обмеження права на соціальний захист членів сім’ї як отримувачів забезпечення відповідного виду, зроблено висновок про потребу внесення змін у соціальне законодавство. Запропоновано конкретизувати правила ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо підстав та їхнього взаємозв’язку із виникненням чи обмеженням права членів сім’ї військовослужбовця на соціальний захист, а також процедурипідтвердження та фіксації. Наголошено на неоднорідності правових підстав виникнення правосуб’єктності членів сім’ї військовослужбовців у сфері соціального захисту, що не сприяє єдності правозастосовної практики. З’ясовано питання, пов’язані із встановленням юридичних фактів приналежності до членів сім’ї військовослужбовців. Доведено, що непослідовне вживання терміну «член сім’ї військовослужбовця» в межах одного нормативного акту та невизначеність змісту цього поняття створюють підґрунтя для дискримінації окремих осіб щодо встановлення правового статусу “член сім’ї військовослужбовця” та соціальної несправедливості у цій сфері правовідносин. З’ясовано значення юридичного факту утриманства для визначення статусу особи як члена сім’ї військовослужбовця. Наведено приклади невідповідності положень підзаконних нормативно-правових актів нормам законів. Підсумовано, що визначення суб’єктів права на соціальний захист, зокрема членів сім’ї як отримувача соціального забезпечення, а також передумов їхньої правосуб’єктності з урахуванням засад п.п. 1, 6 ст. 92 Конституції України, повинно бути лише у законах як нормативно-правових актах вищої юридичної сили.
Keywords