Зернові культури (Jun 2022)
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ПІСЛЯ БОБОВИХ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ
Abstract
Актуальність. Сучасні технології вирощування пшениці озимої в умовах економічної кризи повинні ґрунтуватися на принципах фінансової доцільності, енергозбереження та екологічної безпечності. Визначення проблеми. Зміна напрямів тваринництва призвели до диференціації кормових культур, які використовуються як попередники пшениці озимої. Поряд з традиційним її попередником – конюшиною лучною, вирощуються інші види бобових багаторічних трав. Проте результатів еколого-економічної та біоенергетичної доцільності використання нетрадиційних бобових багаторічних трав, як попередників пшениці озимої практично немає, що визначає проблему та необхідність проведення досліджень і розрахунків. Мета. Дослідити показники еколого-економічної та біоенергетичної ефективності вирощування пшениці озимої після шести видів бобових багаторічних трав як попередників: конюшини лучної, люцерни посівної, еспарцету піщаного, буркуну білого, лядвенцю рогатого, козлятнику східного, а також після попередника (контроль) кукурудзи на силос. Матеріали і методи. Проводили польові дослідження з наступним розрахунком економічної ефективності вирощування пшениці озимої на основі технологічних карт та затрат на вирощування, а також визначення енергетичної ефективності досліджуваних технологій за методиками О. К. Медведовського, П. І. Іваненка та ВАСГНІЛ. Результати. Урожайність зерна пшениці озимої при її вирощуванні після кукурудзи на силос була найбільша і складала 6,52 т/га з урахуванням застосування високих норм мінеральних добрив і пестицидів. В той час як при вирощуванні озимини після бобових багаторічних трав хімічні препарати застосовувались у значно меншій кількості. Відповідно урожайність зерна пшениці озимої при вирощуванні після бобових багаторічних трав була на 11,1–38,2 % нижчою, ніж після кукурудзи на силос. Фактично вона становила 4,03–5,80 т/га. Найвища урожайність спостерігалась після попередника конюшини лучної, а найнижча – після лядвенцю рогатого. Найвищий рівень рентабельності – 90,7 %, забезпечує вирощування пшениці озимої після попередника конюшини лучної. Вирощування пшениці озимої після попередників конюшини лучної, буркуну білого, еспарцету піщаного та козлятнику східного за обмеженого застосування пестицидів і мінеральних добрив дозволяє отримати рівень рентабельності на 5,7–46,8 % вищий, ніж при вирощуванні пшениці озимої після попередника кукурудзи на силос з використанням високих норм мінеральних добрив та пестицидів. У той же час попередники пшениці озимої лядвенець рогатий та люцерна посівна не мали економічних переваг порівняно з кукурудзою на силос. Висновки. Найбільш рентабельною та найменш енергетично затратною є технологія вирощування пшениці озимої після попередника конюшини лучної, що дозволяє отримати найвищий енергетичний коефіцієнт – 4,96
Keywords
