Удосконалення системи екологічного оподаткування викидів двоокису вуглецю в Україні в повоєнний період

Abstract

Мета. Мета дослідження – виявлення проблем наявної системи екологічного оподаткування за викиди двоокису вуглецю в Україні та розробка напрямів її вдосконалення в повоєнний період. Методологія / методика / підхід. Для проведення дослідження використано такі методи, як: кабінетне дослідження (збір і вивчення статичної інформації); порівняльний (зіставлення ситуації щодо екологічного оподаткування в Україні та ЄС); регресійний аналіз (визначення впливу ставки податку за викиди двоокису вуглецю на скорочення викидів); дескриптивне моделювання (моделювання механізму екологічного оподаткування). Результати. Провівши порівняння обсягів викидів двоокису вуглецю від стаціонарних джерел забруднення у 2019 р. з розміром надходжень від екологічного податку за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря, визначили, що частка неоподатковуваних викидів становила 21,5 %, або 26,1 млн т. Побудувавши регресійне рівняння залежності для визначення впливу ставки податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (Х) на скорочення викидів СО2 (Y), установили, що збільшення ставки на 1 % приводить до зменшення викидів СО2 на 9,7 % стосовно до середніх значень у вибірці. Відповідно до проведеного дослідження, викиди двоокису вуглецю протягом 2019–2020 рр. скоротилися на 10,1 % при зростанні ставки податку у 24,4 раза, а у 2021 р. – зросли на 9,9 % порівняно з попереднім роком. На основі аналізу механізму оподаткування викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря в Україні виявлено його недоліки, пов’язані з необхідністю проведення інвентаризації для встановлення факту перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, що призводить до заниження обсягів викидів законним шляхом. Оригінальність / наукова новизна. Уперше запропоновано механізм екологічного оподаткування для сільськогосподарських підприємств, які порушують науково обґрунтовану структуру посівних площ, для призупинення негативних процесів деградації ґрунтів і стабілізації агроекологічної ситуації в Україні. Отримали подальший розвиток пропозиції щодо впровадження податку на споживання енергетичних ресурсів шляхом розробки моделі механізму оподаткування вуглецевим податком на викопні палива в Україні. Практична цінність / значущість. Основні результати дослідження можна використовувати для вдосконалення податкової та ґрунтоохоронної політики держави під час розробляння заходів, спрямованих на декарбонізацію промисловості і сільського господарства та пришвидшення інтеграції вітчизняної економічної системи до систем країн ЄС.

Keywords

• євроінтеграція
• декарбонізація
• фіскальні інструменти
• екологічні податки
• охорона родючості ґрунтів.