ЄВРЕЇ БУКОВИНИ У ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ДРУКОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ ГАЗЕТИ «БУКОВИНА» / JEWS IN BUKOVYNA DURING WORLD WAR II THROUGH THE PRISM OF PRINTED MATERIALS OF “BUCOVINA” NEWSPAPER

Abstract

Суровцев Олег. Евреи Буковины в период Второй мировой войны через призму печатных материалов газеты «Буковина». Опираясь на различные исторические источники, в первую очередь на архивные документы, материалы газеты «Буковина» 1941-1944 гг., воспоминания очевидцев, автор статьи реконструирует события Холокоста на территории Буковины, показывает трагическую судьбу многих буковинских евреев в годы Второй мировой войны. Ключевые слова: Холокост, антисемитская пропаганда, «очистка земли», гетто, Транснистрия, коллаборация, «авторизация». Суровцев Олег. Євреї Буковини у період Другої світової війни через призму друкованих матеріалів газети «Буковина» Опираючись на різні історичні джерела, в першу чергу на архівні документи, матеріали газети «Буковина» 1941-1944 рр., спогади очевидців, автор статті реконструює події Голокосту на території Буковини, показує трагічну долю багатьох буковинських євреїв у роки Другої світової війни. Голокост на теренах Буковини (автор досліджує події, зокрема, на території Північної Буковини та Хотинщини), який здійснювався румунською окупаційною владою у 1941 - 1944 роках мав ряд особливостей та відмінних рис від геноциду євреїв на інших українських територіях в роки Другої світової війни. З-поміж них залишається недостатньо дослідженим в українській історіографії питання щодо становища чернівецького єврейства в період румунської окупації міста, зокрема той факт, що в Чернівцях вижили понад 14 тисяч євреїв; те, що переважна більшість буковинського єврейства (понад 75 тисяч) була ліквідована не на території його проживання, а в ході депортацій у транзитних таборах та безпосередньо у таборах і гетто Трансністрії. Єврейська громада Буковини, з давніх-давен співіснуючи в мирі і злагоді, ввібрала в себе частину української, польської, румунської та особливо німецької культури і навпаки. Завдяки діловим якостям єврейських представників буковинської промислово-фінансової еліти економіка краю розвивалася досить швидкими темпами. Саме зусиллями єврейства Чернівці до 1940 року зберегли дух і вигляд австрійського міста, залишилися одним із визначних культурних, промислових, торгівельних і особливо фінансових центрів Європи. Проте перебування Північної Буковини 1918 - 1940 років в складі королівської Румунії, яка з середини 30-х років зблизилася з нацистською Німеччиною, негативно позначилося на становищі єврейської громади. З кожним роком посилювались антисемітські тенденції, і це було лише початком жахливих випробувань та страждань євреїв. Злочини проти буковинського єврейства здійснювались військовою та цивільною владою Румунії на чолі з І. Антонеску. В жодній країні, окрім гітлерівської Німеччини, знищення євреїв не сягнуло таких масштабів, як в Румунії. Керівництво Румунії в липні-вересні 1941 року руками солдатів, жандармів та частини місцевого населення намагалося швидко розправитись з буковинськими євреями, вважаючи їх носіями комуністичних ідей, прихильниками Радянського Союзу, ворогами румунської нації, причому вирішальним у цих подіях став географічний або територіальний принцип. Аналогічну політику у вирішенні „єврейського питання” у 1941 році здійснювала Угорщина в Югославії (Банат), Німеччина в Україні (Камянець-Подільський), в 1943 році Болгарія в Тракії та Македонії. Ключові слова: Голокост, антисемітська пропаганда, «очищення землі», гетто, Трансністрія, колаборація, «авторизація».

Keywords

• Голокост
• антисемітська пропаганда
• «очищення землі»
• гетто
• Трансністрія
• колаборація
• «авторизація»