Взаємодія з природою та виховання в учнів дбайливого ставлення до неї у творчій спадщині В. Сухомлинського

Abstract

У статті висвітлюються ідеї В. Сухомлинського щодо ефективної організації взаємодії з довкіллям учнів загальноосвітньої школи з метою виховання в них дбайливого ставлення до природи, які він реалізовував у своїй педагогічній діяльності в Павлиській середній школі. Охарактеризовано форми організації навчально-виховного процесу, а також засоби та методи, використані В. Сухомлинським для досягнення поставленої мети. З’ясовано, що ефективними у контексті зазначеної проблеми виявилися спеціально організовані уроки мислення на природі, систематичні пізнавальні прогулянки, навчальні екскурсії, обладнані у школі «живі куточки». Визначено, що взаємодія з довкіллям сприяє гармонійному розвитку зростаючої особистості, її становленню і самореалізації, формуванню у неї екологічної свідомості і культури, високих моральних якостей, зокрема, дбайливого ставлення до природи. Ключові слова: природа, краса природи, навколишнє середовище, виховання, дбайливе ставлення.