Соціологічні студії (Mar 2024)

Перевірка підходу до поділу індексу психологічного дистресу SCL-9-NR на критеріальні рівні

  • Ruslana Moskotina,
  • Mykola Sydorov,
  • Yeliena Kovalska

DOI
https://doi.org/10.29038/2306-3971-2023-02-32-32
Journal volume & issue
no. 2(23)
pp. 73 – 83

Abstract

Read online

У статті розглянуто методику для вимірювання психоло­гіч­ного дистресу методикою SCL-9-NR, автором якої є С. Дембіцький. Вона є адаптованою і валідизованою версією методики SCL-90-R, розроб­ле­ної Л. Дерогатісом. На підставі тверджень SCL-9-NR здійсню­ється побудова індексу психологічного дистресу, значення якого змінюються від 0 до 27. Також С. Дембіцький запропонував по­діл цього індексу на критеріальні рівні. Це дало змогу ство­ри­ти порядкову категоріальну змінну, яка включає три альтернативи й характеризує рівень дистресу респондента: нормальний (зн­а­чення індексу змінюються від 0 до 12), підвищений (значення індексу змінюються від 13 до 16) та високий (значення індексу становлять 17 і вище). Критеріальні рівні встановлювалися емпі­рич­ним шляхом на підставі п’яти досліджень, проведених у 2015–2017 рр. Та виникає запитання, чи можна такий поділ індексу вважати обґрунтованим. Для перевірки підходу до поділу індексу психологічного дистресу на критеріальні рівні здійснено альтернативну класифі­кацію (класифікацію LCA) із застосуванням аналізу латентних класів. Після цього її порівняли з результатом поділу індексу на критеріальні рівні (класифікацією за критеріальними рівнями). Виявилося, що обидві класифікації між собою корелю­ють, проте їх не можна назвати дуже подібними. Зокрема, класи­фі­кація LCA не змогла коректно класифікувати респондентів із підвищеним рівнем дистресу. Респонденти з нормальним і високим рівнями дистресу класифікуються переважно правильно. Крім того, звернено увагу на те, що твердження методики SCL-9-NR можуть мати різну вагу. Цього не було враховано під час побудови індексу психологічного дистресу і його поділу на критеріальні рівні. Тому важливо звернути увагу на необхідність створення не лише альтернативної класифікації респондентів за рівнем дистре­су, а й на альтернативний спосіб побудови індексу, який би враховував різну вагу пунктів методики SCL-9-NR.

Keywords