Цикл «Під вічним небом» В. Шевчука як метатекст

Abstract

У статті проаналізовано цикл В. Шевчука «Під вічним небом» як метатекст. Предмет авторської рецепції — життєтворчість Сократа, Г. Сковороди, Л. Толстого, М. Ганді. Цілісність функціонування метатексту забезпечує діалогічна системна домінанта — філософсько-естетичний принцип ненасилля. Авторські інтенції спрямовані на здобуття читачем нового знання — культурно-історичної тяглості філософії ненасилля, її універсальності. Виявлено, що системна домінанта забезпечує завершеність авторського висловлювання й випрозорює текстовий діалог циклу, заявлених у ньому філософських позицій мислителів різних епох. Наголошується на тому, що основними формами інтертекстуальності циклу є алюзія та референція.

Keywords

• інтекст
• інтертекст
• метажанр
• метатекст
• системна домінанта
• філософія ненасилля