ВНУТРІШНЬОШЛУНОЧКОВІ КРОВОВИЛИВИ В НЕОНАТОЛОГІЇ: ПРОГНОЗУВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ЛЕТАЛЬНИХ ВИПАДКІВ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ

Abstract

Вступ. Важкі внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) у дітей, що народжені передчасно, залишаються значимою проблемою неонатальних стаціонарів та відділень інтенсивної терапії всього світу. Частота розвитку ВШК ІІІ – ІV ступеню серед дітей з гестаційним віком менше 32 тижні становить 25 %, рівень смертності серед передчасно народжених малюків з ВШК IV ст. – до 60%. Попередні дослідження свідчать про сталі показники летальності новонароджених з важкими ВШК в Полтавській області упродовж 2009-2017 рр., вони залишаються досить високими як серед дітей з масою тіла при народженні <1000 г, так і серед дітей з вагою 1000-1499 г та значно вищими за показники розвинених країн світу. Незважаючи на чисельну кількість багатогранних клінічних досліджень, присвячених проблемі внутрішньошлуночкового крововиливу, досі залишаються не зрозумілими та дискусійними причини, фактори ризику, а також прогнозування летальних випадків у дітей, що народжені передчасно, з наявними ВШК важких ступенів. Мета роботи: визначити достовірні фактори ризику виникнення летального випадку серед передчасно народжених немовлят з ВШК та розробити прогностичну модель летальних випадків у передчасно народжених дітей з важкими ВШК. Матеріали та методи виконання. Проведено мультицентрове дослідження, в яке включено дітей з ІІІ та ІV ступінь ВШК за класифікацією Papile під час нейросонографічного дослідження, проведеного до 3 доби життя. Група дослідження становила 76 передчасно народжених дітей: 40 немовлят (маса тіла при народженні 903,72±56,61 г; ГВ 26,15±0,34 тижні), які померли, та 36 немовлят (маса тіла 1187,3±58,0 г, ГВ 28,09±0,37 тижні), які вижили. Проведено визначення факторів ризику, які достовірно асоціюються з розвитком летальних випадків у новонароджених з ВШК. Для ідентифікації факторів, що достовірно асоціюються з розвитком ВШК у передчасно народжених, проведено простий логістичний регресійний аналіз, отримані дані стали грунтовним інструментом для розроблення прогностичної моделі з використанням множинного логістичного аналізу та подальшим оцінюванням операційних характеристик за допомогою пакету прикладних програм STATA 11.0. Результати дослідження. Передчасно народжені діти з ВШК, перебіг захворювання у яких завершився летальним випадком, мали значно менший гестаційний вік (р=0,001) та масу тіла при народженні (р=0,003), ніж передчасно народжені, які вижили. При проведенні простого регресійного аналізу виявлена наявність асоціацій між виникненням летального випадку та ГВ (ВШ=0,66; р=0,01); інтубацією трахеї (ВШ 0,4; р=0,055); введенням сурфактанту у пологовій залі (ВШ 0,16; р=0,025); сепсисом (ВШ 3,2; р=0,027), важким РДС (ВШ 8,1; р=0,001), набутим інфікуванням, про що свідчить зв’язок з рівнем СРБ (ВШ 2,45; р=0,072), кількістю лейкоцитів (ВШ 1,1; р=0,01) та тромбоцитів (ВШ 0,99; р=0,007) на 6 добу життя. Побудована прогностична модель розвитку летальних випадків, у яку включено наступні змінні: інтубацію під час реанімації, важкий РДС, кількість лейкоцитів (х109/л) та тромбоцитів (х109/л) на 6 добу життя, має чутливість – 71,4 %, специфічність – 100,0 %, позитивне предиктивне значення – 100 %, негативне предиктивне значення – 76 % та площу під ROC-кривою – 0,9373. Висновки. Прогностична модель розвитку летальних наслідків у новонароджених з ВШК, яка включає: інтубацію під час проведення реанімаційних заходів (β=-4,16), наявність у дитини важкого РДС (β=4,4), рівень тромбоцитів (β=-0,02) та рівень лейкоцитів (β=0,11) на 6 добу після народження має високі операційні характеристики, що дозволяє рекомендувати до використання дану модель в практичній неонатології.

Keywords

• внутрішньошлуночкові крововиливи
• передчасно народжена дитина
• летальність
• прогнозування летальних випадків