Надання першої медичної допомоги при пораненнях великих судин кінцівок в умовах бойових дій. Турнікетний синдром та його профілактика

Abstract

Метою дослідження була оцінка поточної практики застосування кровоспинних турнікетів в умовах широкомасштабного російського вторгнення. Матеріал та методи. Проаналізовані результати госпіталізацій поранених у кінцівки під час бойових дій російсько-української війни (2014-2022), в тому числі дані щодо типу накладених турнікетів, клінічний перебіг поранення в залежності від тривалості накладання турнікету, клінічні висліди після реконструктивних втручань, кількість ампутацій, функціональний стан кінцівок впродовж 24 місячного періоду катамнестичного спостереження. Додатково проведений аналіз клінічних наслідків 12 випадків, коли турнікет знаходився на ураженій кінцівці більше ніж 6 годин. Статистична обробка проведена методами частотного та дисперсійного аналізу із застосуванням програмного забезпечення Statistica 13.0 (TIBCO, США). Результати. За період активних бойових дій до медичних підрозділів Південного оперативного командування надійшло 2496 хворих із пораненнями кінцівок, які потребували накладання турнікетів. Встановлено структуру поранення у кінцівки в залежності від кількості накладених турнікетів Термін знаходження турнікета на кінцівці коливався від 50 до 380 хвилин. У 92 (3,7%) випадках були виконані ампутації кінцівок. Кількість летальних випадків склала 101 (4,0%) випадків. За час активних бойових дій ми зіткнулися з 11 випадками тяжкого турнікетного синдрому, у 9 (81,8%) випадках вдалося врятувати кінцівку. Основною причиною ампутацій після тривалого знаходження турнікету була наявність обширних некрозів. Висновки. При коректному накладанні турнікету час його знаходження на кінцівці не має перевищувати двох годин. За період активних бойових дій до медичних підрозділів Південного оперативного командування надійшло майже 2,5 тисяч хворих із пораненнями кінцівок, які потребували накладання турнікетів. Найбільш часто спостерігалися поранення нижніх кінцівок – 84,4%. Відповідно, ураження верхніх кінцівок зустрічалися у 15,6%. Як правило, поранений мав один накладений турнікет –61,6%, два турнікети було – 21,4%, три турнікети – у 17,0% випадках. Термін знаходження турнікета на кінцівці коливався в середньому 205,9±8,1 хвилин, тобто у значної кількості випадків мала місце тривала ішемізація тканин.Дотримання правил використання кровоспинного турнікету дозволяє уникнути виникнення турнікетного синдрома. Своєчасне виконання вимог сучасної тактичної медицини щодо тріажу та евакуаційного забезпечення дозволяє в деяких випадках зберегти уражену кінцівку, навіть коли термін накладання турнікету перевищує регламентний.

Keywords

• hemostatic tourniquets, limb injuries, post-tourniquet syndrome, prevention.