Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Dec 2023)

Розвиток фотосинтетичних процесів та зернова продуктивність пшениці озимої за біологізованих систем удобрення

  • Олександр ДУБИЦЬКИЙ,
  • Ангеліна ДУБИЦЬКА,
  • Оксана КАЧМАР,
  • Оксана ВАВРИНОВИЧ,
  • Марія ЩЕРБА

DOI
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(74)-2-4
Journal volume & issue
Vol. 74, no. 2

Abstract

Read online

В умовах польового досліду вивчали вплив біологізованих систем удобрення на вміст хлорофілів (а + b) у верхніх листках, чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) посіву та зернову продуктивність пшениці озимої. Встановлено, що внесення мінеральних добрив у дозі N90Р60К60 на фоні соломи гороху з додаванням біостимулятора (БС) та гумусного або хелатного добрив (відповідно ГД або ХД) забезпечило в фазі цвітіння зростання сумарного вмісту хлорофілів (а + b) на 26–28 % щодо цього показника в контрольному варіанті. У фазі молочно-воскової стиглості вміст хлорофілів (а + b) знижувався на 18–22 % щодо фази цвітіння. Найбільший серед таких декрементів мав місце у варіанті внесення мінеральних добрив у дозі N150Р120К120 на фоні соломи + ГД. Біологізовані системи удобрення викликали підвищення величин ЧПФ. Зокрема за умов зазначених систем удобрення протягом періоду від цвітіння до молочно-воскової стиглості цей показник був на 10–11 % вищим порівняно з контрольним варіантом. Максимальні значення продуктивності фотосинтезу (8,08–8,12 г/(м2 • добу)) мали місце у варіантах, де вивчали дію мінеральних добрив у дозі N90Р60К60 на фоні соломи гороху з додаванням ГД або ХД. Біологізовані системи удобрення зумовлювали формування потужнішого фотосинтетичного апарату верхніх листків пшениці озимої порівняно з контролем, що своєю чергою стимулювало “попит” на асиміляти з боку колосу. Зазначені коригування донорно-акцепторних відносин у системі верхні листки – решта частини рослини сприяли підвищенню зернової продуктивності пшениці озимої, зокрема збільшенню кількості зерен у колосі та маси 1000 зерен. Таким чином, біологізовані системи удобрення викликали підвищення активності й тривалості функціонування фотосинтетичного апарату листків в онтогенезі пшениці озимої, що значною мірою сприяло зростанню зернової продуктивності цієї культури. Найефективніший вплив на проаналізовані показники фотосинтетичного апарату та врожаю серед вивчених мали системи удобрення з таким складом: солома гороху + N90Р60К60 + БС + ГД або обробка посівів ХД на фоні соломи гороху + N90Р60К60.

Keywords