Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Jun 2021)

Вплив абіотичних факторів та окремих елементів технології на щільність популяцій фітофагів у посівах пшениці озимої в Західному Лісостепу України

  • О. Н. ПРИСТАЦЬКА,
  • Г. Я. БІЛОВУС,
  • О. А. ВАЩИШИН

DOI
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(69)-2-6
Journal volume & issue
Vol. 69, no. 2

Abstract

Read online

Пшениця озима – найважливіша продовольча культура, потреба в зерні якої з року в рік зростає, тому проблема підвищення її врожайності стоїть надзвичайно гостро. Для цього мають бути залучені усі методи та заходи щодо удосконалення технологій вирощування цієї культури та подальшого захисту від шкідливих організмів. За ефективністю, доступністю та мінімальним впливом на навколишнє середовище можна виділити агротехнічні методи. Тому відповідний догляд за посівами пшениці озимої є важливим резервом підвищення їх продуктивності. У період вегетації посіви пшениці озимої пошкоджувала велика кількість шкідників. Проте не всі фітофаги суттєво впливали на формування врожаю культури, а їх чисельність залежала від складного характеру взаємодії абіотичних і біотичних факторів. Нестабільний температурний режим та нерівномірний розподіл опадів у 2019–2020 рр. виявилися в цілому малосприятливими для появи і розвитку шкідників пшениці озимої. У наших дослідженнях органо-мінеральні системи удобрення в поєднанні з вапнуванням впливали на зміну мікроклімату та фізіологічні особливості рослин у посівах пшениці озимої, а це зумовило зміщення фізіологічних фаз культури і створило умови для коливання в широких межах рівнів заселення та розвитку таких фітофагів: злакових мух, п’явиць, пшеничних трипсів та хлібних клопів. За роки досліджень чисельність злакових мух зменшувалася в 2 рази, а пшеничного трипса − в 3 рази на варіанті досліду: N120P135K135 + 10 т/га гною + СаСО3, 1,0 н за Нг порівняно з контролем. Заселеність хлібними клопами була більшою на контролі, а з підвищенням дози мінеральних добрив щільність фітофагів знижувалася. На нашу думку, система удобрення прискорювала розвиток пшениці озимої і дещо скорочувала розрив між масовою появою фітофага і уразливою фазою рослин. Як наслідок, посилилося здерев’яніння тканин, тому посіви менше пошкоджувалися цими шкідниками. Добрива не здійснювали прямого впливу на фітофагів, але підвищували витривалість рослин до пошкоджень. Тобто щільність популяцій фітофагів залежала в основному від абіотичних факторів та фаз розвитку пшениці озимої, тривалість яких обумовлювалася різними дозами добрив.

Keywords