Аналітично-порівняльне правознавство (Oct 2024)

Законодавче регулювання відносин соціального діалог

  • B.V. Dosin

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.05.57
Journal volume & issue
no. 5

Abstract

Read online

У статті проведено аналіз Законів України у сфері відносин соціального діалогу та пошук шляхів узгодження та /або удосконалення їх норм, що сприятиме підвищенню гарантій вза­ємодії та взаєморозуміння сторін такого діало­гу.Основні положення про соціальний діалог, зокрема про відносини щодо вирішення колек­тивних трудових спорів та трудову медіацію, повинні бути закріплені у базовому норматив­но-правовому акті у сфері трудових відносин - КЗпП України (або кодифікованому акті, який ухвалять йому на зміну). Проведено характе­ристику Законів України, які перебувають у вза­ємозв’язку із Законом України «Про соціальний діалог в Україні» з питань суб’єктного складу, зокрема і ті, що визначають участь органів ви­конавчої влади та органів місцевого самовря­дування у відносинах соціального діалогу, а також відповідних законопроектів. Наведено норми Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», які потребують узгодження з базовим нормативним актом з пи­тань соціального діалогу - звужують його зміст у питаннях участі професійних спілок/їх об’єд­нань у відносинах соціального діалогу. Запро­поновано виявлені неузгодженості відкоригу- вати у напрямку приведення у відповідність до базового законодавства про соціальний діалог. Звернено увагу на дискусійність статусу орга­нів місцевого самоврядування як суб’єктів со­ціального діалогу через поєднання партнерства та підзвітності. Відзначено, що Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів» регламентує етапи вирішення колектив­них трудових спорів, одним із яких є примир­ні процедури. Зазначена процедура відповідає формам соціального діалогу, визначених у За­коні України «Про соціальний діалог в Україні». Тому назріла потреба змістовно синхронізувати законодавчі правила примирних процедур під час вирішення колективних трудових спорів із нормами законодавства про соціальний діалог. Наведено аргументи, що однією із форм соці­ального діалогу є трудова медіація: 1) вона є взаємодією сторін позасудової, структурованої процедури, за допомогою якої робиться спроба запобігти конфлікту, та яка здійснюється шля­хом переговорів; 2) до сфери дії Закону України «Про медіацію» належать відносини, пов’язані із проведенням медіації з метою запобігання виникнення конфліктів (спорів) у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів (спо­рів), зокрема трудових. Зроблено висновок, що Закон України «Про соціальний діалог в Україні» потрібно узгодити із Законом України «Про ме­діацію» в частині визначення форм соціального діалогу.

Keywords