Аналітично-порівняльне правознавство (Apr 2025)
Злочин геноциду за міжнародним кримінальним правом: визначення та ознаки
Abstract
Стаття присвячена аналізу злочину геноциду за міжнародним кримінальним правом, зокрема його визначенню та основним ознакам. Геноцид, як один із найтяжчих міжнародних злочинів, кваліфікується відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього 1948 року та Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Основна увага приділяється об’єктивним та суб’єктивним ознакам, а також суб’єктам відповідальності. Підкреслено, що належне визначення та розуміння ознак геноциду є важливим не лише для ефективного переслідування винних осіб, а й для запобігання новим випадкам цього злочину. Міжнародне співтовариство має забезпечити ефективне виконання зобов’язань держав щодо запобігання, розслідування та покарання за геноцид, що є ключовим елементом зміцнення глобальної системи захисту прав людини. Проаналізовані доктринальні та нормативні підходи до визначення злочину «геноцид» і розуміємо під геноцидом – це умисне вчинення дій, спрямованих на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи як окремої спільноти, шляхом фізичного знищення, заподіяння тяжкої шкоди, створення нестерпних умов існування, обмеження народжуваності або насильницького відчуження дітей, що має на меті не лише завдати шкоди окремим особам, а й ліквідувати саму групову ідентичність у її соціальному, культурному та історичному вимірі. Підкреслено, що міжнародні суди і трибунали, зокрема Міжнародний кримінальний суд, Міжнародний трибунал по колишній Югославії та Спеціальний трибунал для Руанди, відіграють центральну роль у забезпеченні правосуддя та притягненні до відповідальності осіб, що вчинили геноцид. Вони не лише здійснюють правосуддя, а й активно формують прецеденти для правового визначення геноциду та вдосконалення міжнародних норм щодо покарання за цей злочин. Результати дослідження свідчать про необхідність подальшого удосконалення механізмів притягнення до відповідальності осіб, винних у геноциді, а також важливість гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами у сфері боротьби з міжнародними злочинами.
Keywords
