Об’єкти історико-культурної спадщини України в умовах війни: урбіцид та його наслідки

Abstract

Метою статті стало узагальнення наслідків військового урбіциду для об’єктів історико-культурної спадщини України в розрізі регіонів і вирішення таких завдань, як аналіз концептуальних підходів до вивчення питання впливу військового урбіциду на історико-культурну спадщину регіонів України. До аналізу поточної ситуації спонукали звернутися прямі чи опосередковані деструктивні наслідки для об’єктів культурно-історичної спадщини, втрати містами їх ідентичності. У статті розглянуто концепцію урбіциду як специфічну насильницьку політику проти міст, що має місце упродовж останнього року, з часу початку повномасштабної російсько-української війни. Досліджено регіональні особливості зафіксованих злочинів на території України щодо історико-культурної спадщини. З’ясовано, що за рік повномасштабної російсько-української війни зазнали руйнувань та пошкоджень 569 об’єктів культурної спадщини. Найбільша кількість таких випадків характерна для Донецької, Харківської та Київської областей. Зруйновано та пошкоджено ряд музеїв, колекції деяких знищені, розграбовані, вивезені на непідконтрольну Україні територію. Зруйновано та пошкоджено 170 пам’яток національного та місцевого значення, 146 об’єктів цінної історичної забудови та культурної спадщини, а також 58 меморіальних пам’ятників та творів мистецтва.

Keywords

• історико-культурна спадщина
• урбіцид
• російсько-українська війна
• пам’ятка культури
• музей
• туризм