Теоретичні аспекти реформування шкільної освіти Фінляндської Республіки

Abstract

У статті зроблено спробу теоретично дослідити теоретичні аспекти реформування шкільної освіти Фінляндської Республіки. за результатами розвідок проаналізовані етапи реформування шкільної освіти Фінляндії. Розкрито взаємозв’язки між потребами суспільства щодо вирішення економічних і соціальних завдань і вдосконаленням освітньої галузі та особливості нормативно-правового регулювання освітніми змінами в політико-адміністративних умовах Фінляндії. Актуальність дослідження випливає з того, що освітня галузь Фінляндської Республік має високий рейтинг серед показників міжнародних систем оцінювання якості освіти, таких як PISA, PIRLS та TIMSS, що тісно пов’язано з модернізацією шкільної освіти впродовж шести десятиліть. Фінська освіта вирізняється якістю, доступністю та інноваціями. Особливу увагу приділено кореляції реформування системи освіти з економічним розвитком Фінляндії. Подано етапи економічного розвитку країни в повоєнні часи, зокрема: підвищення рівня можливостей в освіті одночасно з переходом від аграрного до індустріального суспільства; реформування державної загальноосвітньої шкільної освіти одночасно із зростанням сектору послуг та підвищенням технологічного рівня в скандинавському суспільстві; підвищення якості базової освіти та удосконалення вищої освіти одночасно з глобалізацією країни. Розкрито трансформацію поняття «рівність» шкільної освіти від кількісної основи до якості освіти. Приділено увагу головним рушіям в модернізації освіти в контексті гнучких економічних змін. Акцентовано увагу на тому, що провідну роль у відновленні економіки були: сильна соціальна згуртованість, міцна система безпеки та освітня система. Охарактеризовано організаційні та змістові зміни, особливості структурних новацій в освітній галузі. Проаналізовано етапи реформування фінської шкільної освіти , що знаходять своє відображення у багатьох працях, зокрема у роботах Пасі Салберга. Акцентується увага на тому, що необхідні послідовні та гнучкі дії щодо модернізації теоретичних та методологічних основ освітньої галузі, удосконалення ефективності структур та управління в освіті.