Український журнал військової медицини (Sep 2019)
ОСОБЛИВОСТІ БОЙОВОГО ТРАВМУВАННЯ, ЩО СУПРОВОДЖУВАЛОСЯ АКУБАРОТРАВМОЮ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ-УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ
Abstract
Як показує світовий досвід, сенсоневральні пошкодження органів слуху внаслідок акубаротравми впливають на якість життя колишніх комбатантів, а їх медичне та соціальне забезпечення потребує суттєвих витрат і нерідко ці пошкодження можуть призводити до інвалідності. Однак, окрім якості профільної складової акубаротравми на ІІ-ІV рівнях медичного забезпечення, важливим є ступінь виявлення ураження ЦНС при мінно-вибуховій травмі на етапі військово-мобільного госпіталю, що впливає на якість подальшого лікуально-евакуаційного процесу та на період віддалених наслідків даної травми. Мета роботи: здійснити аналіз структури мінно-вибухових травм (МВТ) з урахуванням випадків акубаротравми, що були отримані в умовах збройного конфлікту протягом 2014-2018 років, впорядкувати основі поняття та діагностичні визначення акубаротравми в структурі МВТ. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний статистичний аналіз 1108 випадків мінно-вибухової травми протягом 2014-2018 років на різних рівнях медичного забезпечення: військовий-мобільний госпіталь (490 випадків, 2014-2018 рр., ІІ рівень) та військово-медичний клінічний центр (520 випадків, 2014-2017 рр., ІІІ-ІV рівні), які додатково проаналізовані за спеціально розробленою анкетою «Анкета оцінки поширеності симптомів, характерних для акубаротравми». Методи досліджень - описової та аналітичної статистики. Результати. Мінно-вибухова травма (МВТ) у військових мобільних госпіталях (ВМГ) складала 60,1 % серед усіх випадків бойового травмування, 11,2% серед усіх поступлень в хірургічні відділення ВМГ. У закладі ІV рівня (НВМКЦ) 52,1 % складали ізольовані МВТ, 24,9% множинні, 21,9 % поєднані МВТ, відповідні відсотки у ВМГ склали 45,9% ізольовані, 16,1% множинні та 31% поєднані МВТ. У 21% поступлень з акубаротравмою у НВМКЦ були виявлені порушення психіки та поведінки; у 16,5% визначались неврологічні ускладнення. Частка випадків МВТ, акубаротравми, які супроводжувались визначенням закритої черепно-мозкової травми, в обох групах складала відповідно 16 та 25%. Акубаротравма внаслідок дії вибуху в умовах бойових дій, на ІІ рівні медичного забезпечення, позначалась як складова мінно-вибухової травми у близько 75% випадків (при ізольованій та множинній травмі); на ІV рівні – у близько 90 %. Висновки. Результати свідчать, що якість діагностики у випадку діагностованої акубаротравми визначається належністю до МВТ, визначенням ЛЧМТ та неврологічних проявів, визначенням ЛОР-ускладнень, та в декілька разів вища у закладі ІІІ-ІV рівня у порівнянні з ВМГ. Рівень визначення ЛЧМТ (16,1%, в порівнянні з НВМКЦ 25%, p<0,05), а ступінь деталізації неврологічних ускладнень відрізняється на порядок (1,85% та 16,5% відповідно, p<0,001). Зазначене пов’язано як з можливостями високоспеціалізованого рівня, так і з більш тривалим часом після травми, що дозволяє визначити віддалені наслідки травми.
