Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Aug 2021)
МЕДІАЦІЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
Abstract
У статті автором досліджено інститут медіації, який набуває свого розвитку не тільки в межах цивіль- ного, господарського судочинства, а й в кримінальному провадженні та є проявом концепції відновного правосуддя. Як підтвердження актуальності теми дослідження наведено судову статистику розгляду матері- алів кримінального провадження на підставі угод судами першої інстанції, яка підтверджує необхідність та важливість такого правового інституту. Проаналізовані норми міжнародних нормативно-правових актів, де знайшов своє втілення інститут меді- ації. Також розглянуто основні положення щодо застосування угод в кримінальному процесуальному зако- нодавстві України. Констатовано, що саме в межах угоди про примирення можливе застосування медіації. Висловлено думку про те, що застосування відповідного правового інституту в межах кримінального провадження сприятиме прийняття спеціального закону «Про медіацію» та проаналізовано законотворчість в цьому напрямку. Наступним кроком могло б стати внесення змін до кримінального процесуального зако- нодавства України. При цьому потребують з’ясування ряд питань, серед яких: яким буде статус медіатора у кримінальному провадженні (його права та обов’язки, гарантії незалежності і т.д.); який процесуальний порядок проведення медіації; яка процесуальна форма завершення процедури медіації та деякі інші. Окрема увага приділяється визначення особи, яка може бути медіатором та його правового статусу в кримінальному процесі. Розглянуто позиції науковців, які вважають, що медіаторами можуть бути прокуро- ри, адвокати та психологи. Висловлено думку щодо здобуття такою особою спеціальної освіти та набуття відповідних знань та вмінь. Зроблено висновок про те, що карально-репресивний підхід щодо протидії вчиненню злочинів не є до- статньо ефективним, тому необхідно впроваджувати механізми альтернативних процедур врегулювання конфліктів, зокрема, медіацію. В той же час її впровадження потребує подальшого наукового осмислення та дискусії, а також політичної волі законодавця для прийняття відповідного закону та внесення змін до кримі- нального процесуального законодавства.
Keywords