Найважливіший рецептивний вузол поетики Василя Стуса

Abstract

Ставиться питання про ключові аргументи у прочитанні поезії Василя Стуса періоду ідеологічного переслідування та тюремного ув’язнення. В заданому аспекті здійснюється поетологічне та компаративне прочитання текстів: „Весь обшир мій чотири на чотири…” та „Зазираю в завтра – тьма і тьмуща…”. Переживання вбивчого „сьогодні” (у другому вірші у парадигму „сьогодні” ущільнюються „спогадування дні”) з неминучістю веде поетичну думку до фрагментації простору та часу. Тема екзистенційних рубежів у наведених прикладах розкривається у Василя Стуса через філософський діалог, заходячи в онтологію, у внутрішній та безмежний простір власного духу, вона виводить і автора, і читачів за горизонт очевидного, постає найважливішим рецептивним вузлом у прочитанні його поетики.

Keywords

• василь стус
• „весь обшир мій чотири на чотири…”
• „зазираю в завтра – тьма і тьмуща…”
• хронотоп
• ув’язнення
• інтертекст
• поетика віршування
• рецептивний вузол