Чи малював Шевченко портрет Марії Козачковської?

Abstract

Актуальність статті полягає в тому, що у фокусі уваги її автора опинилася важлива проблема достовірності спогадів Марії Козачковської в записі її онука Андрія Козачковського-молодшого. Головні результати дослідження. Із застосуванням традиційного прийому біографістики – перехресної перевірки викладених відомостей за надійними джерелами (документальними, мемуарними, епістолярними тощо) – вдалося переконливо довести, що публікація Андрія Козачковського-молодшого містить недостовірні твердження. На підставі цих спогадів до переліку незнайдених малюнків Шевченка в останньому на сьогодні Повному зібранні творів потрапили хибні відомості. Як з’ясовано, Шевченко не міг малювати жінку Андрія Козачковського-старшого у Переяславі 1845 року, бо ті одружилися лише 1847-го. Поет не писав присвяченого їй вірша «Марусі». Частина інших детальних повідомлень публікатора є результатом белетризації туманних спогадів про розповіді бабусі, доповнених відомою йому інформацією про Шевченкове перебування в Переяславі. А. Козачковський-молодший навряд чи був здатен запам’ятати і точно відтворити розповіді бабусі через свій юний вік – 12–13 років (у рік її смерті). Повідомлення М. Козачковської не слід використовувати під час створення нової наукової біографії поета. Власні спогади А. Козачковського-молодшого про бачений у дядька Івана перший «Кобзар» із вклеєними Шевченковими листами, як і пізніша розповідь про викрадення в нього ж «Кобзаря» 1860 року з авторським інскриптом, не викликають довіри. Не мають ці свідчення якоїсь наукової значущості навіть у тому разі, якби були цілком правдивими. У перспективі слід ретельно і прискіпливо переглянути весь корпус незнайдених Шевченкових творів, щоб відкинути недостовірні чи сумнівні відомості, очистивши мистецьку спадщину від вигаданих малюнків. Це має стати одним із важливих завдань наступного академічного видання.

Keywords

• ключові слова: біографія, мемуарні записи, достовірні джерела, епістолярій, малюнок.