Суб'єкти запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, пов'язаним з корупцією: проблеми функціонування та перспективи удосконалення правового статусу

Abstract

У статті досліджено суб'єктів запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, пов'я­заним з корупцією. Встановлено, що це не лише спеціалізовані правоохоронні та судові інституції (Національне антикорупційне бюро України, Спе­ціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд), але й інституції загальної юрисдикції (Національна поліція України, суди загальної юрисдикції), а також інші суб'єкти, зо­крема державні органи, різні категорії уповнова­жених осіб, викривачі, інститути громадянсько­го суспільства. Незважаючи на те, що в Україні функціонує триланкова антикорупційна система (Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд), яка є протидією елітній корупції, основний тягар виявлення та притяг­нення до кримінальної відповідальності за кримі­нальні правопорушення, пов'язані з корупцією, покладено на слідчих Національної поліції Украї­ни, які розслідують відповідні кримінальні прова­дження та районні чи міжрайонні суди, що здій­снюють судовий розгляд цих проваджень. Однак кількісні показники кримінального переслідуван­ня осіб, які вчинили кримінальні правопорушен­ня, пов'язані з корупцією, не завжди дають необ­хідні результати. Важливими є поодинокі факти притягнення до кримінальної відповідальності службових осіб, що займають відповідальне чи особливо відповідальне становище, оскільки це може мати значно більший запобіжний вплив на суб'єктів декларування з метою недопущення вчинення ними корупційних чи пов'язаних з ко­рупцією кримінальних правопорушень. За результатами аналізу проблем функціону­вання вказаних суб'єктів визначено перспективи удосконалення їх правового статусу: 1) створи­ти механізм винагороди викривача не лише за корупційні злочини, але й кримінальні право­порушення, передбачені ст. 366-2 КК України; забезпечити інституційну незалежність, ві­докремленість керівника уповноваженого під­розділу (уповноваженої особи) шляхом його (її) підпорядкування безпосередньо Національному агентству з питань запобігання корупції; 3) роз­ширити повноваження уповноважених підрозді­лів (уповноважених осіб) в частині декларуван­ня; 4) доповнити Закон України «Про запобіган­ня корупції» від 14 жовтня 2014 р. основними завданнями особи, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми.

Keywords

• корупція
• кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією
• запобігання
• декларування недостовірної інформації
• неподання декларації
• Національне агентство з питань запобігання корупції