Зернові культури (Dec 2021)
ВПЛИВ НЕПАРОВИХ ПОПЕРЕДНИКІВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ЖИТА ОЗИМОГО (Secale cereale L.) В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
Abstract
Наведено результати досліджень впливу непарових попередників на ріст, розвиток та формування продуктивності рослин жита озимого в умовах північного Степу України. Встановлено, що більш високі показники врожайності зерна (6,55 т/га) формувалися за сівби жита озимого сорту Стоір після ячменю ярого в період з 20 по 25 вересня. Сівба жита озимого після соняшника призводила до суттєвого зменшення морфофізіологічних показників рослин, що в кінцевому рахунку зумовлювало зменшення урожайності зерна, яка не перевищувала 4,63 т/га у більш пластичного сорту Пам'ять Худоєрка. За даними проведених досліджень ячмінь ярий залишав після себе в метровому шарі ґрунту більші запаси вологи на час сівби жита озимого – 23,5 мм. Крім того, визначено запаси продуктивної вологи в ґрунті залежно від попередника на час припинення осінньої вегетації рослин жита озимого: після ячменю ярого кількість агрономічно-цінної вологи в орному шарі 0–20 см становила 33,6 мм, після соняшника – 28,4 мм. З'ясовано, що на початку зимового періоду в кращого за врожайністю зерна сорту Стоір висота рослин за два роки досліджень в середньому становила 23,1 см та формувалася більша кількість пагонів і вузлових корінців – відповідно 4,6 та 9,3 шт./рослину. Встановлено значний вплив попередників і погодних умов на формування структури урожаю жита озимого. Показники структурних елементів урожайності свідчать про перевагу стерньового попередника ячменю ярого над соняшником щодо забезпечення кращих умов для росту і розвитку рослин жита озимого, довжина колоса в яких на час збирання урожаю в середньому становила 11,2 см, кількість колосків та зерен у колосі – 22,8 та 37,2 шт. відповідно
Keywords
