Lìteraturnij Proces: Metodologìâ, Ìmena, Tendencìï (Jun 2024)
Концепт «максималізм» у критичних працях Є. Сверстюка та І. Дзюби
Abstract
Предмет цієї статті — концепт «максималізм» у критичних працях шістдесятників, зокрема Є. Сверстюка та І. Дзюби. Наразі ще не було досліджень, які торкалися рецепції максималізму критиками-шістдесятниками, та місця цього концепту в публіцистичній і науковій мові критиків. Це перша спроба такої розвідки, що й зумовлює її актуальність. Крім того, стаття може стати основою для подальших досліджень мови шістдесятників у межах по-стколоніальної теорії, оскільки торкається проблеми впливу імперії на особистість. Мета дослідження — з’ясувати частоту вживання концепту в критиків-шістдесятників, оцінити його місце та роль в ідеологічній мові імперії, визначити зміни в тлумаченні концепту на відміну від усталеного. Зроблено такі висновки. 1. У теорії критиків-шістдесятників концепт «максималізм» був високопродуктивним, суголосним добі й тогочасній ідеологічній мові. Окремі праці літературних критиків були присвячені проблемі морального максималізму, а І. Дзюба вживав концепт з надзвичайною частотою (тільки в тритомнику «З Криниці літ» — фактично в кожній четвертій статті). 2. Критики були свідомі штампованості цього концепту та частого його вживання у тогочасній періодичній/критичній літературі і вносили в нього власний сенс, який опонував тодішньому поширеному некритичному його вживанню в радянській публіцистиці. 3. Концепт є одним із основних у моральній свідомості шістдесятників, і вони вносили в нього дуже подібний сенс, що ґрунтувався на ідеях морального абсолютизму, зокрема кантіанській філософії. Усі наголошували на потребі творення високоморальної людини, вимогливої насамперед до себе, здатної на самопожертву в ім’я високої моральності, громадянського обов’язку, уваги до упосліджених, віри у здатність інтелігенції змінити світ. Яскраво опонували ідеям морального релятивізму, який був для них неприйнятний, що загалом характерно для морального абсолютизму. Наявна окрема різниця в декларованих джерелах моральності: у Є. Сверстюка вони релігійні. Це дослідження може стати основою для подальшого вивчення проблем моралі у художній творчості й критиці шістдесятників.
Keywords
