Кібербезпека: освіта, наука, техніка (Sep 2023)

АНАЛІЗ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗАСОБІВ БІОМЕТРИЧНОЇ АУТЕНТИФІКАЦІЇ ЗА ЗОБРАЖЕННЯМ ОБЛИЧЧЯ ТА РАЙДУЖНОЇ ОБОЛОНКИ ОКА ПЕРСОНАЛУ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

  • Олександр Корченко,
  • Олег Терейковський

DOI
https://doi.org/10.28925/2663-4023.2023.21.136148
Journal volume & issue
Vol. 1, no. 21
pp. 136 – 148

Abstract

Read online

Присвячено аналізу та оцінюванню систем біометричної аутентифікації персоналу об’єктів критичної інфраструктури. Показано, що широкі перспективи мають засоби на основі зображення обличчя та райдужної оболонки ока, що пояснюється апробованістю рішень у сфері аналізу зображення обличчя, доступністю і розповсюдженістю засобів відеореєстрації, які дозволяють із задовільною якістю одночасно з обличчям фіксувати й райдужну оболонку ока. Визначено, що одним з напрямків підвищення ефективності таких засобів є підвищення точності розпізнавання особи та стійкості до завад, що перекривають частину обличчя. Також показано, що додатковим напрямком підвищення ефективності засобів біометрії може бути розпізнавання поточного психоемоційного стану персоналу об’єктів критичної інфраструктури. Визначена необхідність оцінки ефективності засобів розпізнавання особи та емоцій за зображенням обличчя та райдужної оболонки ока. На основі аналізу літератури сформовано дві групи критеріїв ефективності: основні та додаткові. До основної групи віднесено критерії, що характеризують ефективність процесу розпізнавання, до додаткової – критерії, що відповідають особливостям технічної реалізації та сервісним можливостям засобів розпізнавання. Проведено оцінювання сучасних засобів розпізнавання особи та емоцій за зображенням обличчя та райдужної оболонки ока і визначено їх невідповідність низці критеріїв. Запропоновано співвіднести шляхи подальших досліджень з вирішенням завдання забезпечення виконання критеріїв, що пов’язані з можливістю розпізнавання емоцій та особи за частиною зображення обличчя, мімікою і частиною зображення райдужної оболонки ока, з технічною реалізацією експертних рішень. Показано можливість виконання означеного завдання за рахунок використання сучасних нейромережевих технологій.

Keywords