Освітологічний дискурс (Jun 2023)

Формування вмінь ставити запитання (із досвіду мовної підготовки іноземних студентів-медиків)

  • Ірина Таможська

DOI
https://doi.org/10.28925/2312-5829.2023.26
Journal volume & issue
no. 2(41)
pp. 201 – 218

Abstract

Read online

У запропонованій статті репрезентовано систему авторських вправ (умовно-комунікативні, ситуативно зумовлені комунікативні) для формування вмінь ставити запитання (запитувати), що виконували іноземні студенти медичного факультету в усній / письмовій формі. Акцентовано на ефективності вправ як дидактичного засобу, що використовується під час мовної підготовки іноземних студентів-медиків для формування вмінь ставити різні типи запитань (відкриті, закриті, уточнювальні), що сприяє діалогічному спілкуванню фахівців галузі лікувальної справи з пацієнтами / колегами. До завдань вправи подається інструкція, таблиці / зразки / теоретичний матеріал. З’ясовано, що підґрунтям для оволодіння іноземними студентами медичного факультету вміннями ставити запитання, є наявні стійкі знання на рівні фахового спілкування, зокрема медичної термінології, теоретичні знання щодо різних типів запитань, набутий комунікативно-мовленнєвий досвід під час практичного навчання в закладах охорони здоров’я, а також такі уміння: 1) правильно поєднувати мовні одиниці; 2) визначати мету запиту відповідно до змісту спілкування / професійно-комунікативної ситуації; 3) прогнозувати / скерувати ймовірні відповіді пацієнта / його родичів / фахівців галузі лікувальної справи, що уточнює / доповнює наявне знання відповідно до запиту. Зазначено, що медичні терміни (види захворювань, симптоми, скарги, характер болю, ліки, органи та частини тіла людини) в питальних реченнях маркують модельовані професійно-комунікативні ситуації, визначають семантичну й концептуальну єдність висловлень фахівців лікувальної справи та пацієнтів / колег. Запропоноване навчально-методичне забезпечення (умовно-комунікативні, ситуативно зумовлені комунікативні вправи) сприяє збагаченню наявного вакабуляру іноземних студентів-медиків активною та пасивною термінологічною лексикою, свідомому регулюванню професійної лексики в структурі «питання – відповідь» під час імітаційної діалогічної практики за різними моделями (лікар ⟷ пацієнт, лікар ⟷ колега). Презентовані методичні напрацювання передбачають роботу над усвідомленням необхідності оволодіння вміннями ставити запитання для ефективного діалогічного спілкування фахівців галузі лікувальної справи з пацієнтами / їхніми родичами / колегами.

Keywords