Освітологічний дискурс (Jul 2022)
ОСВІТНІЙ РУХ У ТАБОРІ ПОЛОНЕНИХ ВОЯКІВ-УКРАЇНЦІВ ФРАЙШТАДТ, АВСТРО-УГОРЩИНА, 1915-1917 РР.
Abstract
У статті розкрито особливості розгортання освітнього руху в таборі полонених вояків-українців Фрайштадт (Австро-Угорщина) у 1915-1917 рр. Було встановлено, що попри усі початкові складнощі (через протидію чорносотенців) завдяки системній роботі членів Просвітнього відділу, просвітньої секції СПГ, товариства «Просвіта» ім. М. Драгоманова протягом 1915-1917 рр. стало можливим організувати викладання доволі широкого спектру навчальних курсів та шкіл грамоти (для неписьменних). Визначальну роль в організації освітнього життя спочатку відігравав Просвітній відділ СВУ, у складі якого входили українські громадські діячі, освітяни, кооператори з університетською або гімназійною освітою, які мали вироблений національний світогляд. Їх зусиллями у складі української таборової організації у Фрайштадті з числа полонених були створені відповідні структури (просвітня секція і товариство «Просвіта»), які з часом перебрали на себе основний тягар ведення просвітницької роботи. Її зміст суттєво різнився – якщо спочатку наголос робився на загальноосвітніх курсах (аби не викликати у полонених закидів у «політиці»), то вже за рік освітні інституції дедалі більше уваги приділяли насамперед українознавчим предметам (історія України, українська мова та історія української літератури). Разом з тим велика кількість учбових годин відводилася на ліквідацію неписьменності серед полонених. Для значної полонених освіта ставала сенсом їх таборового життя, а разом з тим відбувалося їх національне освідомлення, коли вони – інколи навіть непомітно для себе – починали перейматися проблемами самоствердження України у політичному відношенні та ставали адептами її незалежності. Таким чином, з одного боку, просвітні організації цілеспрямовано готували полонених до майбутнього цивільного життя на Батьківщині, а з іншого – виховували з них свідомих й відданих громадян вільної України.
Keywords
