Науковий вісник НЛТУ України (Sep 2024)
Вплив господарських заходів на стан ялинових захисних лісів Українських Карпат
Abstract
Проаналізовано вплив господарських заходів на стан прилеглих лісових насаджень у смерекових лісах верхнього поясу Українських Карпат. Встановлено, що відкриті стіни лісу, які утворюються після рубок, призводять до зменшення кількості дерев у прилеглих насадженнях, зокрема найменшу кількість дерев виявлено на відстані 0-20 м від краю лісу. У смугах 20-40 м кількість дерев дещо збільшується, але все ще залишається меншою, ніж у смугах 40-60 м. Встановлено втрату 5 % запасу деревини у смугах до 20 м від зрубів і доріг. Виявлено, що в досліджуваних насадженнях переважає ялина зі щіткоподібним типом гілкування, тоді як гребеневий тип трапляється рідше (до 10 %), а пластинчастий – у 25 % дерев. Розподіл дерев за ступенем пошкодження крони такий: 46,6 % мають незначне пошкодження (до 10 %), 38,7 % – середнє пошкодження (30-35 %), 10,9 % – сильне пошкодження (50-55 %) і 3,8 % – дуже сильне пошкодження (понад 60 %). Переважання дерев із щіткоподібним типом гілкування та їхня менша пошкодженість є важливими чинниками під час оцінювання впливу рубок і доріг на стан насаджень. Виявлено, що 14,7 % дерев у відкритих частинах насаджень перебувають у критичному стані й можуть невдовзі перейти до категорії вітровальних та сухостійних. Загальна кількість підросту лісотвірних видів у прилеглих до зрубів насадженнях змінюється від 0,83 до 22,73 тис. шт./га, причому домінують клен-явір і ялина європейська. Із збільшенням висоти над рівнем моря. інтенсивність лісовідновних процесів знижується, проте на схилах південної експозиції кількість підросту є найбільшою незалежно від висоти. Основна кількість підросту зосереджена на відстані 0-20 м від краю лісу, де умови освітленості покращились, що призвело до збільшення кількості підросту в 2-10 разів порівняно зі смугами 20-40 та 40-60 м. Отже, вжиття лісогосподарських заходів і поліпшення умов освітленості сприяють активізації лісовідновних процесів. Отримані результати можуть бути використані під час планування лісокористування в гірських захисних лісах, що дасть змогу посилити їх захисні функції та біологічну стійкість.
Keywords
