Український журнал військової медицини (Dec 2022)
Використання параметрів розчинності за Хансеном як методу прескрінінгу при розробці складу лікарських форм
Abstract
Вступ. Параметри розчинності за Хансеном (δd, δp, δh) дозволяють спрогнозувати ймовірність розчинності фармацевтичних інгредієнтів один в одному, а відтак науково-обґрунтовано звузити коло об’єктів та загальний обсяг експериментальних досліджень. Одним із способів визначення δd, δp, δh є розрахунковий метод групових внесків: усі три параметри розраховують, виходячи із внесків у відповідні міжмолекулярні взаємодії структурних груп, що складають молекулу речовини. Чим ближчими для двох речовин є параметри розчинності, тим з більш високою ймовірністю вони є розчинними одна в одній. Мета дослідження – порівняння прогнозованої розчинності лікарських речовин згідно з розрахованими параметрами розчинності за Хансеном з раніше опублікованими експериментальними даними для ілюстрації можливостей використання методу як прескрінінгу при розробці складу лікарських форм. Матеріали та методи. Параметри розчинності за Хансеном визначено методом групових внесків за Ван Кревеленом і Хофтизером з використанням молярних об’ємів відповідних структурних груп за Федорсом для таких лікарських та допоміжних речовин: німесулід, мелоксикам, гліцерол, етиленгліколь, пропіленгліколь, поліетиленоксид (ПЕО) 400. Результати дослідження. Відповідно до розрахунків, найкращим розчинником як для німесуліду, так і мелоксикаму є ПЕО 400. Користуючись критерієм Δδ ≤ 5 МПа0,5, німесулід є ймовірно розчинним лише у ПЕО 400, у той час як мелоксикам ймовірно не розчиняється в жодному з розчинників. Для кожного з зазначених АФІ ранжування за Δδ співпадає із експериментальним рядом розчинності у цих самих розчинниках. На підставі розрахованих даних відмічено, що з обраних допоміжних речовин саме ПЕО 400 за своїм молекулярним внеском у енергію водневих зв’язків найбільш наближений до обох АФІ. Висновки. Параметри розчинності за Хансеном, визначені розрахунковим методом групових внесків за Ван Кревеленом і Хофтизером, дозволяють науково-обґрунтовано відібрати перспективні допоміжні речовини на етапі планування досліджень з розробки складу різних лікарських форм.
Keywords
