МЕЖІ КОНЦЕНТРАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА ІНСТИТУТИ КООРДИНАЦІЇ КРЕДИТУВАННЯ ЕКОНОМІКИ

Abstract

У статті досліджено динаміку концентрації банківської системи за активами в Україні з 1998 по 2024 роки, зокрема показники кількості банківських установ, CRa5 та CRa10, розраховано індекси Херфіндаля-Хіршмана за активами. Зроблено огляд досвіду успішного функціонування державних банків країн регіону. Концентраційні треки майбутньої структури співвідношення державного, іноземного та локального приватного капіталу знаходяться в межах певних інституційних коридорів можливостей. Теперішній надвисокий показник частки держави у банківській системі на рівні більше 53% вважається нами тимчасовим і потребує зниження. Зроблено висновок щодо оптимальної межі концентрації державного банківського капіталу у діапазоні 25—30%. Сформульовані перспективні пропозиції щодо інституційних заходів трансформації державного банківського капіталу в бік дедержавізації банківської системи України. Показані шляхи якісного покращання керування системою державних банків та перспективи післявоєнного виходу на IPO найкрупніших банків з участю держави. Запропоновано варіанти створення Банку відбудови та розвитку на базі одного із діючих держбанків або заснування Державної Установи розвитку в якості банку банків.

Keywords

• банківська концентрація
• державні банки
• банківський капітал
• кредитування
• інституції
• банки розвитку