Розташування завіс у вівтарному просторі Святой Софії Константинопольської: цілісна концепція образу

Abstract

В статті розглядається розташування завіс у вівтарному просторі Святой Софії Константинопольської як цілісна концепція формоутворення образу. Доведено, що згідно із традицією розташування тканин у сакральному просторі це були завіси, які вішались на ківорії. Разом ківорій і завіси складали центральний вівтарний образ, який впливав на формоутворення вівтарної декорації в цілому. Методом аналізу грецького тексту і порівняння описаних у ньому образів з іншими текстами і пам’ятками мистецтва доводиться, що завіса могла рухатися (згорталася знизу та підіймалася догори), за необхідності розпускалася долу як парус. При цьому верхня частина завіси ймовірно постійно залишалася розгорнутою, і сюжети зображені на ній було видно завжди. Зображення нижньої частини відображали концепцію Церкви Христа, як Його Тіла – християнської спільноти.

Keywords

• завіса
• іконографія
• художні форми вівтарного простору
• юстиніан великий
• імператриця феодора
• святая софія константинопольська
• ківорій.