ВИЗНАЧЕННЯ ІСПИТОВОГО СТРОКУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ СТАТТІ 75 КК УКРАЇНИ

Abstract

У статті розглянуто поняття, кримінально-правове значення, порядок призначення і обчислення іспитового строку при застосуванні кримінально-правових норм про звільнення особи від призначеного їй за обвинувальним вироком суду покарання у відповідності до статей 75, 78 Кримінального кодексу України. Проаналізовано точки зору вчених щодо визначення початку перебігу іспитового строку, що призначається судом відповідно до його дискреційних повноважень, на підставі частини 3 статті 75 Кримінального кодексу України при винесенні обвинувального вироку суду та його тривалості. Надано формулювання кримінально – правового значення іспитового строку. Окремо висвітлено питання можливості узгодження іспитового строку сторонами кримінального провадження при укладенні угоди про визнання винуватості чи про примирення та наведено практику Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду із цього питання. У статті піднято питання щодо призначення особі, засудженій до покарання із іспитовим строком, певного кола обов’язків, передбачених статтею 76 КК України. Досліджено судову практику із визначення тривалості іспитового строку у діяльності окремих судів та надана оцінка цієї практики. Висвітлено порядок, підстави та процедуру нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального Кодексу України. Проаналізовано повноваження уповноваженого органу з питань пробації щодо підготовки подання до суду про звільнення засудженого від призначеного йому покарання у зв’язку із закінченням іспитового строку. Надано пропозицію закріпити у законі конкретний термін, протягом якого уповноважений орган зобов’язаний був би подати до суду таке подання. Запропоновано врегулювати у законодавстві основні вимоги при визначенні судом тривалості іспитового строку.

Keywords

• покарання
• звільнення
• випробування
• іспитовий строк
• умови звільнення