Хороша фіксація троакара: наскільки це необхідно при ендоскопічних операціях?

Abstract

Лапароскопічна хірургія стала «золотим стандартом» у лікуванні більшості хірургічних захворювань і вад розвитку у дітей. Залишається проблемою, особливо у пацієнтів грудного віку, вислизання гільзи троакара при зміні інструменту. Мета: розробити і впровадити швидку та атравматичну фіксацію троакара у м`яких тканинах пацієнта при ендоскопічних операціях у дітей. Матеріали і методи. Вивчали перебіг операції у 53 дітей, оперованих із застосуванням ендоскопічних технологій з приводу атрезії стравоходу, діафрагмальної грижі, атрезії дванадцятипалої кишки, грижі стравохідного отвору діафрагми, гідронефрозу, міхурово-сечоводного рефлюксу, дивертикулу сечового міхура. Середня тривалість операцій склала 110±15 хв. Усіпаці .нти були грудного віку. Першу групу склали 27 пацієнтів, оперативне втручання у яких відбувалося без спеціальної фіксації троакара, другу – 26 дітей, яким троакар фіксували за розробленою методикою. Результати. Вислизання гільзи троакара під час зміни інструментів зафіксоване у дітей першої групи у 100% випадків, у пацієнтів другої групи – у 7,7%, що збільшувало час хірургічного втручання, призводило до формування підшкірної емфіземи у першій групі у 62,9%, а у другій – у 3,8% дітей. Висновки. Відсутність належної фіксації троакара з гладенькою видовженою гільзою при лапароскопічному доступі може визначатися як фактор, що призводить до ускладнень операції, зниження її ефективності і безпеки. Запропонована фіксація троакара при ендоскопічних операціях дозволяє виключити вислизання і міграцію троакара з ділянки оперативного втручання, достовірно знижуючи ризик виникнення ранових післяопераційних ускладнень.

Keywords

• троакар
• підшкірна емфізема
• діти
• вади розвитку
• лапароскопія
• торакоскопія
• люмбоскопія
• везикулоскопія