Психологічні перспективи (Nov 2015)
Типи ресурсної спрямованості особистості
Abstract
У статті наведено результати теоретичного аналізу тезаурусу ресурсу. Зауважено, що, характеризуючи поняття ресурсу, його зміст найчастіше розкривають через поняття потенціалу, можливості, резерву, шансу. Водночас нерідко зміст указаних понять накладається, що створює неточності в тлумаченні характеристик феномену ресурсу. Для чіткішого визначення співвідношення понять ресурсу та потенціалу, можливості, резерву, шансу було вирішено виокремити критерії ресурсу. Результатом узагальнень даних літератури стало означення ресурсів як духовних сил людини, служіння іншим. Відтак головними аспектами ресурсу можна допускати самовизначення особи у взаєминах та її гуманістичне ставлення до інших. Привертає увагу те, що виокремлені аспекти ресурсу аналогічні до напрямів, у яких визначують спрямованість особистості. На основі даних багатофакторного й кластерного аналізу, а також методу головних компонентів, емпірично аргументовано доцільність виокремлення таких типів психологічної ресурсності: «ресурс як можливість», «ресурс як потенційність», «ресурс як резерв», «ресурс як шанс». Установлено, що головні компоненти психологічної ресурсності – це такі особистісно-екзистенційні ресурси, як: «допомога іншим», «доброта до людей», «віра у добро», «прагнення до мудрості». Визначено, що головними чинниками психологічної ресурсності є знання особою власних ресурсів та її уміння оновлювати і використовувати власні ресурси, а також особистісно-екзистенційні ресурси «віра в добро» й «допомога іншим». Результати емпіричного дослідження дали змогу виокремити типи психологічної ресурсності у векторах «тип самоздійснення» та «актуалізованість саморозвитку». У кожному із чотирьох типів ресурсності теоретично окреслено домінування прагнення особистості, головна категорія її саморозвитку, особливості самоздійснення, а також схарактеризовано структуру особистісно-екзистенційних ресурсів.
