Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Sep 2024)
Аналіз положень законодавства Грузії та України, що стосуються мобілізації
Abstract
Російська військова агресія проти України триває одинадцятий рік. Терористична за методами і неоколоніальна за суттю – нині вона набула екзистенційного характеру. Повернення впливу на пострадянські території, серед яких особливе місце займає Україна, росія розглядає як один із пріоритетів своєї зовнішньої політики. Перша фаза війни, що розпочалася у 2014 році, не зупинила інтеграцію України в євроатлантичний простір, тож повномасштабна агресія, розпочата 24.02.2022 року, мала остаточно вирішити питання існування незалежної України. Політичними цілями так званої “спеціальної військової операції” були зміна політичного устрою та євроатлантичного курсу України. На третій рік повномасштабного вторгнення, за визначенням вищого військового керівництва Збройних Сил України (далі – ЗСУ) , війна вийшла на рівень затяжної позиційної і задля протистояння противнику Україна потребує міжнародної допомоги, мобілізації всіх наявних ресурсів: військового, економічного та найціннішого – людського. Аналіз оборонного законодавства Грузії становить інтерес з огляду на спільне колоніальне минуле України та Грузії, ідентичні вихідні принципи побудови Збройних Сил, практичний досвід збройної агресії з боку російської федерації (далі – рф), вихід до Чорного моря, окупацію частини суверенних території та законодавчо визначений євроатлантичний курс розвитку. Україна, як і Грузія є членами субрегіонального об’єднання 12 країн Чорноморського регіону – Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), що значно покращує переговорний статус про вступ до Організації Північноатлантичного договору (далі – НАТО) та Євросоюзу (далі – ЄС). Українське законодавство у сфері оборони потребує унормування питань проходження військової служби, мобілізації, створення мобілізаційного резерву, реформування шляхом кодифікації. Оновлене законодавство у сфері мобілізації та керування мобілізаційними ресурсами має лягти в основу майбутнього зведеного кодифікованого акту – Кодексу про оборону України.
Keywords
