Наукова етика й доброчесність в обіймах штучного інтелекту

Abstract

У статті розглядається проблема активного впровадження генеративного штучного інтелек- ту в наукову та дослідницьку діяльність. Представлено переваги та ризики штучного інтелек- ту при виконанні науковцями дослідницьких завдань, аналізується ставлення молодих дослід- ників до використання штучного інтелекту. Зазначено, що застосування інструментів ШІ при виконанні наукових досліджень потребує чіткого визначення нових вимог до дослідника та його наукового доробку, корегування і доповнення норм наукової етики, розробки нової інституційної політики академічної доброчесності як на рівні держави, так і закладів вищої освіти. Досліджено сучасний стан наукової етики в умовах стрімкого розвитку генеративного штучного інтелекту (ШІ) та його активного впровадження в наукову діяльність. Особливу увагу приділено ставлен- ню молодих науковців до використання інструментів ШІ при підготовці дослідницьких текстів, а також аналізується роль академічної доброчесності як регулятора цієї діяльності. Використано теоретичні та емпіричні методи, зокрема анкетування аспірантів спеціальності «Освітні науки» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Результати дослі- дження демонструють амбівалентне ставлення здобувачів до ШІ: з одного боку — високий рівень зацікавленості й використання цифрових інструментів, з іншого — побоювання щодо ризиків порушення етичних норм. На основі отриманих даних сформульовано рекомендації щодо онов- лення принципів наукової етики з урахуванням сучасних викликів та запропоновано напрями для розвитку політики академічної доброчесності. У статті зроблено спробу розробки рекоменда- цій і визначення принципів використання генеративного ШІ в освіті та науковій діяльності, за- значено на необхідності створення в Україні законодавчої бази щодо унормування використання генеративного штучного інтелекту.