Дослідження національної орнаментики науковцями кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

Abstract

Метою статті є висвітлення доробку науковців київського кола кін. ХІХ – поч. ХХ ст. у дослідженні питань національних форм українського орнаменту як вагомого чинника мистецького руху національного романтизму тієї доби. Методи дослідження. Стаття базується на застосуванні історичного, мистецтвознавчого та текстологічного аналізу. Новизна дослідження – у розширенні уявлень про досягнення українського наукового мистецтвознавства періоду його становлення наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. щодо вивчення питань неповторної своєрідності національної образотворчості. Висновки. Проаналізований матеріал доводить, що в кін. ХІХ – поч. ХХ ст. у науковій літературі сформувалася думка про трактування орнаментики як не просто самостійного, а й синтезуючого явища, що об’єднує різні види народного мистецтва. Основи такого поважного усвідомлення даної галузі образотворчості були закладені збиральницькою й дослідницькою роботою діячів української художньої культури окреслених років. Окрім того, даний процес якнайкраще окреслює непростий шлях становлення українського мистецтвознавства загалом, оскільки у такий спосіб встановлює в ньому орієнтири національної ідентичності, вкорінені в історію форми.

Keywords

• українське народне декоративне мистецтво
• національні форми
• українська орнаментика
• предмет дослідження
• український національний стиль