Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Nov 2024)

Теоретичні підходи до поняття та сутності неповнолітніх суб’єктів інформаційних відносин у контексті правової комунікації

  • V. A. Bondarenko,
  • Kh. I. Verbytska

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.2.37
Journal volume & issue
Vol. 2, no. 85

Abstract

Read online

У статті розглянуто теоретичні підходи до поняття та сутності неповнолітніх суб’єктів інформаційних відносин у контексті правової комунікації. Мета статті полягає у системному аналізі правового забезпечення інформаційної безпеки неповнолітніх та формуванні комплексного підходу до його розвитку в умовах цифрової трансформації суспільства. Об’єктом є суспільні відносини, спрямовані на правове забезпечення інформаційної безпеки неповнолітніх. Предметом дослідження є сукупність нормативно-правових актів України, міжнародно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в галузі забезпечення інформаційної безпеки неповнолітніх під час використання інформаційних технологій. Проведене дослідження ґрунтується на комплексному підході до моделі правового забезпечення інформаційної безпеки неповнолітніх з урахуванням їхнього особливого статусу на основі міждисциплінарного підходу. Системний аналіз розширює уявлення про особливості суб’єктів та об’єктів інформаційних відносин, пов’язаних із правовим забезпеченням інформаційної безпеки неповнолітніх, та понятійно-категоріальний апарат у цій галузі. Правові норми, що стосуються інформаційної безпеки неповнолітніх як суб’єктів інформаційного права, мають однорідний характер. Вони широко використовуються різними галузями права. Зазначено, що система інформаційних прав неповнолітніх повинна містити елемент розвитку та формування неповнолітніх у сучасному цифровому просторі, розглядати неповнолітнього як сформовану особу, яка досягла певного рівня цифрової зрілості. Другим важливим елементом системи інформаційних прав визначено право на застосування безпечних інформаційних технологій в освітньому процесі, виходячи із права на безпечну інформаційну взаємодію, яка виражається у відсутності деструктивного впливу як елемента піклування про інформаційну та психологічну безпеку дітей. Це створює субінститут інформаційної безпеки неповнолітнього як складової інституту правового забезпечення інформаційної безпеки особи, розширює теоретико-інформаційні уявлення щодо змісту особливостей інформаційних прав неповнолітніх як самостійних суб’єктів інформаційних відносин.

Keywords