Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія (Dec 2022)
Фраземи як знаки вторинної номінації і результат фразеосеміозису
Abstract
У статті представлено історіографію питання про термінологічну сутність одиниць фразеології та дискусію навколо розроблення оптимальної їх класифікації, яка точилася в середовищі представників історико-етимологічної, системно-структурної і функційно-прагматичної / параметричної парадигм. Систематизовано результати пошуків у царині фразеології крізь призму історико-етимологічних напрацювань і зроблено висновок, що зусилля вчених були спрямовані на реконструкцію походження її одиниць. Наведено аргументи на користь універсального характеру класифікації стійких сполук, розробленої Л. Г. Скрипник у рамках уже системно-структурного синтаксису, де за основу було запропоновано їхню диференціацію за моделями словосполучень і за моделями речень різних типів. Водночас, окрему увагу зосереджено на концепції Н. М. Амосової, викладеної в праці, присвяченій вивченню основ англійської фразеології, де авторка обстоювала важливу роль контексту для граматичного поєднання слів у стійкий вислів конкретної мови, зокрема англійської, у якій ступінь автономії слова є набагато вищим за інші мови у зв’язку з її аналітизмом. Стисло схарактеризовано передумови для зміщення акцентів у фразеологічних студіях на функційно-параметричний підхід, у результаті застосування якого був утверджений широкий погляд на сутність фразеологізмів на основі двох критеріїв: критерію їх відтворюваності й критерію багатослівності. Зроблено підсумок у дискусії навколо вибору оптимального терміна на позначення об’єкта фразеології в широкому смислі й науково обґрунтовано, що таким поліфункційним гіперонімом є термін фразеологізм та його повний семантичний еквівалент – фразема, утворений за аналогією до лінгвістичних термінів з -емним компонентом. Докладно розглянуто еволюцію терміна “фразема” в умовах становлення нової когнітивно-дискурсивної фразеології, де в його наукову дефініцію закладено поняття фразеосеміозису. Доведено і продемонстровано на конкретному прикладі фраземи англійської мови з квантитативним компонентом baker’s dozen – “пекарева (пекарська) дюжина (13)”, що результатом цього процесу є фразема як знак вторинної номінації, у внутрішній формі якої закодовані ознаки, що концентрують у стійкій формі ціннісно-образні смисли національного світосприйняття й етноунікальні особливості народного життя й народного духу, вербалізовані за законами лексико-семантичної і граматичної систем кожної мови й легко відтворювані у свідомості носїів цієї мови у вигляді готових сполучень.
Keywords
