Мультиверсум: Философский альманах (Mar 2021)

Філософія свободи Дж. Ролза: методологічні засади, межі та перспективи

  • Liudmyla Sytnichenko

DOI
https://doi.org/10.35423/2078-8142.2021.1.1.04
Journal volume & issue
Vol. 1, no. 1

Abstract

Read online

Автор статті аналізує теорію свободи у політичній філософії Дж. Ролза, втілену в його працях «Теорія справедливості» та «Справедливість як чесність», виокремлює запропоновані Ролзом основні типи взаємозв’язку свободи та справедливості в контексті теорії справедливості, заснованої на принципах пріоритету свободи, максимізації мінімуму та рефлективної рівноваги. Послідовна, актуальна на сьогодні реконструкція філософії свободи Дж. Ролза спирається на його думку про те, що саме дослідження найкращого способу реалізації цінностей свободи та рівності в «базовій структурі суспільства» постає в якості основного предмета сучасної політичної філософії. У сформульованому ж Ролзом «визначенні пріоритету свободи» йдеться про вільних, рівноправних та чесних індивідів, які добровільно беруть на себе певні зобов’язання та обирають основні принципи справедливості, які насамперед стосуються свободи. У статті показано, що на засадах критичного осмислення ролзівської моделі свободи новітня політична філософія (в особах А. Гонета, О. Гьофе, М. Нуссбаум) прагне подолати традиційну дилему «негативної» та «позитивної» свободи і розробити її змістовний, реалістичний концепт. Йдеться про розширення «права свободи», про створення дієвої «справедливої свободи» (В. Керстінг, М. Нуссбаум, Ф. Петтіт), заснованої на розумінні свободи як формуванні спектра можливостей для розвитку людини та її гідного буття. Саме виходу за межі переважно індивідуалістично-процедурного тлумачення свободи Ролзом і можуть слугувати спроби доповнити його принцип рівної свободи змістовною ідеєю про соціально-економічні і морально-етичні її засади. Уважне ставлення до роздумів Дж. Ролза дає можливість зробити висновок, що обстоювані ним права та свободи є наслідком взаємного визнання. Відповіді потребує лише питання про умови можливості справедливого обмеження свободи, а також справедливого виходу за межі вічної дилеми щастя та свободи. Адже межі свободи, а також її ціна, означені її соціальною природою, що втілюється в необхідності розширеного тлумачення інституцій, постійного узгодження нормативно-інституційних, правових вимірів свободи з реальним прагненням людей до свободи і справедливості.

Keywords