Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина (Nov 2024)
ПОРУШЕННЯ СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ ПРИ ПЕРИНАТАЛЬНІЙ ПАТОЛОГІЇ: ФАКТОРИ РИЗИКУ, ЧУТЛИВІСТЬ ТА СПЕЦИФІЧНІСТЬ ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ
Abstract
За даними ВООЗ, щороку передчасно народжується від 9 до 16 % немовлят. Однією з основних причин неонатальної захворюваності та смертності є передчасне народження, з яким пов’язані коротко- та довгострокові наслідки для фізичного та нервово- психічного розвитку, а також ранній старт хронічних захворювань. Незрілість розвитку впливає на системи органів, викликаючи їх пошкодження під час перинатального та неонатального періодів. Запалення кишечника, яке представляє підвищену активність кишкових нейтрофілів, а також втрату білка, супроводжується високим рівнем маркерів кишкового запалення та виступає важливим фактором затримки росту в дитинстві. Незрілість кишечника і пов’язаний з цим підвищений ризик захворюваності та харчової непереносимості у передчасно народжених дітей роблять вибір відповідного ентерального харчування надзвичайно важливим. Мета дослідження. Проаналізувати фактори ризику порушень функціонального стану кишечника при перинатальній патології, а також результати клініко- лабораторних досліджень у передчасно народжених дітей для визначення чутливості та специфічності показників з метою можливості їх використання у практичній медицині. Матеріали і методи дослідження. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 91 передчасно народженої дитини, у яких відмічались клінічні прояви перинатальної патології середнього та важкого ступеню з ознаками порушень функціонального стану системи травлення (І група, термін гестації 29 (0/7) – 36 (6/7) тижнів) та 57 умовно здорових новонароджених (II група, термін гестації 35 (0/7) – 36 (6/7). Загальна кількість обстежених дітей склала 148 осіб. Критерії включення: новонароджені в терміні гестації 25-36 (6/7) тижнів, маса тіла від 500 до 2500 г, наявність інформованої згоди батьків на участь у клінічному дослідженні. Критерії виключення: термін гестації < 25 тижнів та ≥ 37 тижнів, маса тіла < 500 г та ≥ 2500 г, наявність вроджених вад розвитку та септичних станів, відсутність інформовано згоди батьків на участь у клінічному дослідженні. Дослідження копрофільтрату у дітей груп спостереження, зокрема визначення рівнів α-1-антитрипсину, PMN- еластази, альбуміну, фекального кальпротектину та фекальної еластази-1 було проведено за допомогою ензим-зв’язаного імуносорбентного методу (ELISA) на базі Німецько- Української лабораторії «БУКІНМЕД» (м. Чернівці, Україна) з використанням реактивів фірми «Immundiagnostic AG» (Німеччина). Дослідження виконувалися із дотриманням основних положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.). Дослідження схвалено Комісією з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного університету (протокол № 2 від 9.02.2015 року). Статистична обробка отриманих даних проведена з використанням пакету програмного забезпечення «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA, Version 10), програми MedCalc Software (Version 16.1). з розрахунком відношення шансів коефіцієнту ексцесу (Chi-squared), коефіцієнту співвідношення шансів (КСШ, Odds ratio, OR), 95 % довірчого інтервалу (95 % Confidence Interval, CI), статистично значимі відмінності між групами дослідження було враховано при значенні р<0,005. За допомогою MedCalc Software (Version 16.1) було проведено аналіз ROC-кривих (Receiver Operating Characteristic Curve – операційних характеристичних кривих), AUROC (Area Under ROC) – площа під операційною характеристичною кривою, а також чутливості (ЧТ, Sensitivity) та специфічності (СП, Specifi city). Дисертаційна робота виконувалась в межах науково- дослідних робіт кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету на тему: «Удосконалення напрямків прогнозування, діагностики і лікування перинатальної патології у новонароджених та дітей раннього віку, оптимізація схем катамнестичного спостереження та реабілітації» (Державний реєстраційний номер 0115U002768, термін виконання 2015 р. – 2019 р.) та «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (Державний реєстраційний номер 0122U002245, термін виконання 2020 р. – 2024 р.). Результати дослідження. Обтяжений фон екстрагенітальної та акушерсько- гінекологічної материнської патології має значний вплив на ризик формування важкої перинатальної патології у передчасно народжених дітей. На порушення функціонального стану кишечника впливає ряд факторів, які за умов розвитку перинатальної патології призводять до непереносимості харчування. Підвищення проникності слизової оболонки кишечника та порушення його цілісності внаслідок місцевого запалення спричиняє транслокацію патогенної та умовно- патогенної мікрофлори до кров’яного русла. Присутність місцевого запального процесу та ендокринної недостатності підшлункової залози провокує порушення процесів пристінкового всмоктування. Використання специфічних, чутливих та малоінвазивних показників надасть змогу своєчасно прогнозувати дисфункцію кишечника та розвиток харчової інтолерантності у новонароджених при перинатальній патології. Висновки. 1. Причинами порушень системи травлення у передчасно народжених дітей при перинатальної патології є реалізація несприятливого впливу комплексу антенатальних, перинатальних та постнатальних факторів. 2. Визначення критеріїв харчової інтолерантності у передчасно народжених дітей при порушенні функціонального стану травної системи надасть змогу підвищити ефективність лікувально–діагностичних заходів в неонатальному періоді.
Keywords