Клінічна оцінка характеристик сучасної панкреатичної інфекції в обґрунтуванні лікувальної тактики при гострому панкреатиті

Abstract

Мета. Вивчення характеристик сучасного інфекційного чинника (ІЧ) при гострому панкреатиті (ГП) та аналіз їх клінічного значення. Матеріали і методи. Здійснено 147 бактеріологічних досліджень (БД) у хворих з ГП з використанням методик аеробного та анаеробного культивування матеріалу. Результати. Констатовано, що ІЧ представлений мікрофлорою з домінуванням аеробних бактерій у вигляді монокультури (37% спостережень) та аеробно-анаеробних асоціацій (39%) з грамнегативною ознакою (56%), різною тропністю бактерій до патоморфологічних субстратів та незмінністю існуючих асоціацій (57%). Enterococcus spp. та Enterobacter aerogenes виявилися «мікробами-індикаторами» наявності анаеробної мікрофлори. Встановлено, що ІЧ приєднується як у ранні (17%), так і в пізні (31%) терміни захворювання. З’ясовано особливості використання антибіотиків у режимі превентивної та етіотропної терапії. Виокремлено ознаки ІЧ, які є предикторами тяжкості перебігу ГП. Висновки. ІЧ при ГП включає переважно ентеробактерії і анаеробну мікрофлору як у вигляді монокультури, так і у вигляді аеробно-анаеробних асоціацій. Інфікованість тканин підшлункової залози (ПЗ), раннє приєднання ІЧ, домінування аеробно-анаеробної мікрофлори та її грамнегативна приналежність є критеріями оцінки тяжкості перебігу захворювання. Превентивна антибіотикотерапія сприяє збереженню асептичності запалення (68%). В післяопераційному періоді антибіотики доцільно призначати в режимі етіотропної антибіотикотерапії.

Keywords

• гострий панкреатит; характеристики інфекційного чинника; клінічне значення.