Астеносфера України за даними геоелектричних досліджень

Abstract

Вперше створено модель-схему геоелектричної астеносфери, параметри якої отримано за узагальненням моделей, побудованих на основі експериментальних електромагнітних даних. Підтверджено параметри трьох «нормальних» розрізів ρн для різних за віком геологічних регіонів України. Аномалії високої електропровідності у верхній мантії мають складну конфігурацію, різну інтенсивність і глибину і не завжди відповідають геології. Астеносферу в південно-західних мегаблокахі локальних ділянках Інгульського мегаблока Українського щита, а також в південній частині Волино-Подільської плити виділено фрагментарно на глибинах від 50―70 до 120―160 км з питомим опором 20―50 Ом⋅м. Локальні об’єкти в Прип’ятсько-Дніпровсько-Донецькій западині мають схожі параметри. У Скіфській плиті визначено аномальні області: кора―мантія (глибиною від 30―40 до 60 км з питомим опором 10 Ом⋅м) і верхня мантія (глибиною 60―90 км з питомим опором 100 Ом⋅м). У Карпатському регіоні астеносфера неоднорідна, ймовірно, складається з областей, які відрізняються за питомим опором і можуть розгалужуватися з глибиною. Підтверджено загальне заглиблення її верхньої межі на північний схід від 40 до 90―100 км.

Keywords

• електромагнітні дослідження
• питомий електричний опір
• астеносфера
• моделі різних геолого-тектонічних регіонів України