Аналітично-порівняльне правознавство (Aug 2025)

Користувацька угода (Terms of Servise, ToS) в координатах «епохи наглядового капіталізму»

  • V. M. Vovk

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.1.49
Journal volume & issue
Vol. 1, no. 4

Abstract

Read online

Стаття присвячена дослідженню правової природи користувацьких угод на тлі сучасного соціокультурного контексту. За основу аналізу поточного соціокультурного моменту взято працю Ш. Зубофф «Епоха наглядового капіталізму». Вказується, що форми контрактів (договорів, угод) детермінуються соціальними, культурними та ментальними настановами конкретного суспільства. Сучасність, яка характеризується стрімким розвитком та поширенням інформаційно-комунікаційних технологій, породжує нові явища у сфері цивільно-правового регулювання, одним з яких є користувацька угоди між розробником (надавачем інформаційних послуг) та користувачем. В свою чергу, це пов’язано з централізацією влади в руках інтернет-посередників, що суттєво впливає на приватне регулювання. Таке приватне регулювання базується на ключовій ролі користувацьких угод (Terms of Service, ToS). Технічна реалізація Terms of Service, ToS стає одним із інструментів регулювання й управління інтернет-екосистемою. Правова природа користувацьких угод (Terms of Service, ToS) суттєво відрізняється від правової природи класичних контрактів, що часто призводить до порушень стандартів у сфері прав людини. Як ефективний інструмент регулювання цифрового середовища Terms of Service, ToS має свої особливості: він в односторонньому порядку нав’язує свої правила користувачеві; не передбачає узгодження сторін; зобов’язує користувача дотримуватись правил, які слугують на користь розробника; не містить інтуїтивного розуміння угоди; не призначені для вираження автономної волі суб’єктів (а саме користувача). Для досягнення мети, поставленої в статті проаналізовані тексти користувацьких угод сервісів Customer.io. та Chat GPT. Також в статті акцентовано увагу на тому, що феномен користувацької сьогодні угоди корелюється з правом людини на доступ до Інтернету, яке є органічною складовою права на інформацію. Підкреслюється, що у законодавстві сучасних держав право на інформацію закріплене у положеннях цивільного права.

Keywords