Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Sep 2021)
Ефективність зернових сівозмін зони достатнього зволоження Правобережного Лісостепу
Abstract
Представлено результати дослідження впливу сівозмінного фактора й систем удобрення на продуктивність сільськогосподарських культур та п’ятипільних зернових сівозмін, визначено їхні найефективніші варіанти для зони достатнього зволоження Правобережного Лісостепу. Польові та лабораторні дослідження проведено в довготривалому стаціонарному досліді на Хмельницькій державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН упродовж 2016–2018 рр. на чорноземі опідзоленому в п’яти сівозмінах, насичених на 60–100% зерновими культурами, відповідно до загальноприйнятих методик польових досліджень та методичних рекомендацій. Встановлено, що насичення сівозмін на 80–100% зерновими культурами на фоні поєднання мінеральної системи удобрення та сидератів забезпечило вихід зерна з 1 га сівозмінної площі 5,39–6,06 т і перевищило показник типової для зони плодозмінної сівозміни на 29–41%. Найвищий вихід зерна з 1 га сівозмінної площі (6,06 т, у тому числі 1,88 т продовольчого) одержано за альтернативної системи удобрення (поєднання внесення мінеральних добрив із приорюванням побічної продукції культур та післяжнивно вирощеної на сидерат гірчиці білої) у сівозміні із 100% зернових: по 20% пшениці озимої, гречки, вівса та 40% кукурудзи на зерно. За виходом кормових (11,99 т/га) та зернових одиниць (9,43 т/га) оптимальною була типова для зони сівозміна з 20% конюшини, 60% зернових, 20% буряків цукрових за внесення на 1 га сівозмінної площі 8 т гною N66Р56К78. Економічне оцінювання засвідчило, що сівозміни, насичені на 80–100% зерновими культурами, на фоні поєднання мінеральної системи удобрення та сидератів, забезпечили 22 462,04–23 608,03 грн/га умовно чистого прибутку за рівня рентабельності 131–144%. Найменший показник енергетичних витрат на 1 т зерна та кормових одиниць отримано в сівозміні за 100% насичення зерновими культурами на фоні поєднання мінеральної системи удобрення та сидератів. Він становив 4,53 та 2,77 ГДж відповідно за коефіцієнта енергетичної ефективності 6,71 ум. од. Застосування альтернативної системи удобрення в сівозміні зі 100-відсотковим насиченням зерновими культурами значно підвищило енергетичні витрати на вирощування продукції та зменшило коефіцієнт енергетичної ефективності до 3,31 ум. од.
Keywords
