Економічна оцінка сіяних травостоїв залежно від складу травосумішок та удобрення

Abstract

Метою досліджень є вивчення впливу складу травосумішок та удобрення на продуктивність та економічну оцінку сіяних травостоїв. Експериментальну роботу виконували у відділі кормовиробництва на експериментальній базі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН (Лісостеп Західний). Протягом років досліджень на цьому досліді вивчали вплив доз, розподіл азотних добрив та кратність використання різновікових травостоїв. Наведено результати досліджень щодо способів підвищення продуктивності та економічної ефективності сіяних травостоїв залежно від складу травосумішок та удобрення. Найвищу врожайність за вегетаційний період забезпечили фітоценози грястиці збірної, пажитниці багаторічної, тимофіївки лучної з конюшиною лучною та конюшиною гібридною при внесенні добрив у нормі N45(30+15) – 16,0 т/га. На контрольному варіанті (без удобрення) зібрано від 5,7 до 6,6 (при двохукісному) і від 6,2 до 7,5 т/га (при трьохукісному використанні) кормових одиниць. Фосфорно-калійні добрива в нормі P60K90 забезпечили приріст сухої маси на 116–132 %, урожайність сінокісного травостою – від 116 до 121 % кормових одиниць порівняно до контролю. Внесення азотних добрив у нормі N30 на фосфорно-калійному фоні (P60K90) забезпечило приріст урожаю від 125 до 135 % кормових одиниць. Затрати на варіантах, де вивчали продуктивність бобово-злакового травостою залежно від удобрення, в основному залежали від рівня інтенсифікації технологій удобрення. Якщо із внесенням фосфорних і калійних добрив вони становили 1510 грн/га, то з включенням дози азоту (N45) у формі аміачної селітри зростали до 2126 грн/га. При трьохукісному використанні спостерігали таку ж закономірність: якщо на фоновому варіанті собівартість кормових одиниць становила 1631,0 грн/га, то із внесенням мінерального азоту (N30) цей показник збільшився до 2337,0 грн/га.

Keywords

• удобрення
• продуктивність
• кормова одиниця
• економічна ефективність
• рівень рентабельності