Сучасна педіатрія: Україна (Oct 2024)
Рівень обізнаності лікарської спільноти із синдромом Маршалла (PFAPA)
Abstract
Синдром періодичної гарячки, афтозного стоматиту, фарингіту, аденіту (PFAPA - periodic fever, aphthous stomatitis, pharyngitis, adenitis) відомий як синдром Маршалла (СМ). В Україні з кількістю дитячого населення близько 7,6 млн він прогностично мав би встановлюватися в щонайменше кількох тисячах випадків, проте повідомлення про таких діток є лише спорадичними, що засвідчує проблему з встановленням діагнозу. Мета - оцінити рівень знань лікарів окремих спеціальностей щодо діагностики СМ; віднайти шлях до підвищення ефективності його менеджменту. Матеріали та методи. Проведено анонімне опитування 157 лікарів-ординаторів і лікарів-інтернів Тернопільської області України щодо діагностики СМ та його менеджменту методом письмово анкетування з подальшою статистичною обробкою. Критеріями залучення були відсутність відповідей або більша від запропонованих кількість наданих відповідей на хоча б одне з поставлених запитань. Тому до аналізу взято 139 анкет, серед яких 56 (40,29%) анкет надані лікарями-спеціалістами, а 83 (59,71%) - лікарями-інтернами. Результати. Аналіз відповідей засвідчив труднощі не лише зі встановленням правильного діагнозу, але і з його діагностикою та лікувальною тактикою як серед лікарів-ординаторів, так і серед лікарів-інтернів. З лікувальною тактикою хворого відповідно до описаної клінічної картини та означеного діагнозу визначилися 13/56 (23,21%) лікарів-ординаторів і 8/83 (9,64%) лікарів-інтернів, що засвідчило нерозуміння патогенетичних основ СМ, попри те, що клінічна симптоматика СМ більшості лікарям-інтернам (67/83; 80,72%) відома і вони розпізнали його за описом, наданим анкетою. Найбільші труднощі виникли в обох групах у вирішенні питання з плануванням профілактичних заходів у міжнападовий період. Висновки. Аналіз проведеного опитування виявив недостатність знань про СМ, його діагностику, лікування і реабілітацію. Автозапальні захворювання потребують певного місця в сучасних програмах університетської підготовки та особливо післядипломної освіти в системі безперервного професійного розвитку для скерування вектора лікарської думки чітко в напрямку правильного клінічного діагнозу. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду респондентів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Keywords
