Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Sep 2022)
Водно-фізичні властивості ґрунту під різнокомпонент-ними травосумішками на еродованих схилових землях Передкарпаття
Abstract
Ґрунтовий покрив Передкарпаття представлений здебільшого дерново-підзолистими поверхнево оглеєними ґрунтами. Ці ґрунти малородючі через несприятливі фізико-хімічні властивості при задовільному вмісті валових форм поживних речовин. Вилучення схилових земель крутизною понад 3° з інтенсивного сільськогосподарського використання та переведення їх у сіяні кормові угіддя – це основний напрям оптимізації природокористування в Україні. Одним з ефективних заходів поліпшення агроекологічного стану, покращення агрофізичних показників та підвищення родючості схилових дерново-підзолистих поверхнево оглеєних ґрунтів є залуження їх багатокомпонентними травосумішами. Метою досліджень було встановити вплив різнокомпонентних травосумішок на агрофізичні властивості (щільність складення, вологість і загальну пористість) ґрунту в умовах Передкарпаття. Вищу вологість у шарі ґрунту 0–30 см на слабозмитих ґрунтах як на початок відновлення вегетації (на 0,7–1,8%), так і після першого укосу (на 1,2–8,9%) і на середньозмитих (на 0,7–1,6 та 0,4–5,7% відповідно) відмічено під напівскладними (5–6 компонентів) та складними (7–12 компонентів) багаторічними бобово-злаковими травосумішками порівняно з простою (трьохкомпонентною) травосумішкою (пажитниця багаторічна, тимофіївка лучна, конюшина лучна). Після другого укосу подібну закономірність зафіксовано на слабозмитих ґрунтах, тоді як на середньозмитих вологість ґрунту була під всіма травосумішками практично однаковою. Запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–30 см на початок весняної вегетації становили 44,1–45,4 мм, після першого укосу – 28,8–34,8 мм на слабозмитих ґрунтах та 56,1–57,3 і 34,9–38,2 мм на середньозмитих і були вищими під 5–12-компонентними травосумішками порівняно з простою трьохкомпонентною (пажитниця багаторічна, тимофіївка лучна, конюшина лучна). Після другого укосу подібної закономірності не відмічено. Об’ємна маса в шарі ґрунту 0–30 см під різнокомпонентними багаторічними бобово-злаковими травосумішками на слабозмитих ґрунтах становила 1,31–1,32 г/см3, на середньозмитих – 1,32–1,33 г/см3 на початок весняної вегетації, після першого укосу – 1,32–1,33 та 1,34–1,35 г/см3, після другого – 1,36–1,37 г/см3 відповідно. Загальна пористість слабо- та середньозмитих ґрунтів як на початок весняної вегетації, так і після першого та другого укосів була задовільною (46,5–49,2% на слабозмитих та 45,4–49,6% на середньозмитих) під усіма травосумішками. Повітроємність ґрунту на слабозмитих ґрунтах становила 23,9–24,8% на початок весняної вегетації, після першого укосу – 27,5–30,0% і після другого – 17,7–18,9%. Подібну закономірність відмічено й на середньозмитих ґрунтах. Структурний стан шару ґрунту 0–10 см за вмістом агрономічно цінних агрегатів (0,25–10 мм) як на слабозмитих (76,7–78,7%), так і на середньозмитих (73,7–78,2 %) ґрунтах добрий (коефіцієнт структурності – К = 3,29–3,69), на середньозмитих – 73,7–78,2% (К = 2,92–3,30), а за кількістю водотривких агрегатів (48,5–51,3 та 47,7–49,9%) – задовільний. Вищі показники і на слабо-, і на середньозмитих ґрунтах отримано під 7–12-компонентними травосумішками.
Keywords
