Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (May 2025)
Дискреційні повноваження та судовий контроль за їх реалізацією
Abstract
Дану статтю присвячено дослідженню дискреційних повноважень суб’єктів владних повноважень та судового контролю за їх реалізацією. В Україні, лише відносно нещодавно на рівні закону, надано визначення поняттю дискреційних повноважень. Зокрема в Законі Україні «Про адміністративну процедуру» № 2073-IX від 17.02.2022 року, дискреційні повноваження визначено як повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано. Швидкий розвиток суспільних відносин, виникнення нових явищ як об’єктів правового регулювання а також функціонування органів державної влади в період кризи зумовлює активне застосування дискреційних повноважень адміністративними органами. Враховуючи, що судові органи, з однієї сторони, здійснюють перевірку реалізації дискреційних повноважень суб’єктами владних повноважень шляхом оцінки законності рішень органів публічної влади із застосування ними адміністративного розсуду, а з іншого боку, сама судова влада для належного виконання покладених на неї функцій застосовує власну дискрецію – так званий судовий розсуд, тому в даних правовідносинах, дискреція проявляє себе у двох формах. У випадку застосування дискреції адміністративним органом, такі повноваження є знаряддям яке розширює здатність органів публічної влади забезпечити ухвалення оптимального рішення по справі з метою якнайкращого виконання покладених на такий орган обов’язків. Своєю чергою, судова дискреція, виконує функцію ефективного, справедливого, незалежного, своєчасного захисту порушених прав, зокрема і таких що порушенні суб’єктом владних повноважень із застосуванням адміністративного розсуду. У висновках даної роботи підсумовано, що судова дискреція виконує, ще одну фундаментальну функцію, оскільки через призму концепції «стримувань і противаг», є засобом збалансування державної влади, а також акцентовано увагу що втручання судових органів в межі адміністративного розсуду суб’єктів владних повноважень має бути виправданим, мотивованим та спрямованим на утвердження і забезпечення основних прав і свобод людини.
Keywords
