Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Sep 2024)

Засоби, що використовуються під час проведення контролю за вчиненням злочину

  • I. Kravchuk

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.84.4.10
Journal volume & issue
Vol. 4, no. 84

Abstract

Read online

Стаття присвячена визначенню стану правового регулювання застосування засобів, що ви­користовуютьсяпід час проведення контролю за вчиненням злочину. Ідентифіковано прогали­ни в законодавстві щодо визначення понять «заздалегідь ідентифікований (помічений) засіб» та «несправжній (імітаційний) засіб» та запропоновано власні визначення. Констатовано, що не лише об’єкти матеріального світу можуть бути заздалегідь ідентифікованими (поміченими) чи несправжніми імітаційними засобами, але й об’єкти цифрового середовища. У Кримінальному процесуальному кодексі України (далі - КПК України) немає норм, які б визначали порядок ви­користання заздалегідь ідентифікованих (помічених) та несправжніх (імітаційних) засобів, нато­мість такі норми існують у суміжних законах. Також у кримінально-процесуальному законодав­стві не наведено характеристик, яким би мали відповідати зазначені засоби для використанні їх під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД). Запропоновано критерії щодо характеристик заздалегідь ідентифікованих (помічених) та несправжніх (імітаційних) за­собів. У статті проаналізовано практику використання правоохоронними органами заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів та несправжніх (імітаційних) засобів. Окремо звернуто ува­гу на питання використання несправжніх (імітаційних) засобів як засобів або структур прикриття під час проведення НСРД. Варто зауважити, що у КПК України, на відміну від інших законів, які регулюють діяльність спецслужб, уповноважених проводити оперативно-розшукову діяльність, відсутні норми, у яких би прямо визначалось право правоохоронних органів під час досудового розслідування використовувати несправжні (імітаційні) засоби в якості засобів чи структур при­криття. Очевидно, що таку прогалину також потрібно усунути. На думку автора, слідчі та опера­тивні працівники під час проведення НСРД не повинні вигадувати норм, яких не існує, або здога­дуватись, як їм краще діяти в тій чи іншій ситуації, виходячи з практики оперативно-розшукової діяльності, а мають діяти виключно в межах повноважень наданих їм законом. Тому доцільно внести відповідні зміни до кримінального процесуального законодавства.

Keywords